Категорія

Історія

Категорія

Червона Армія штурмувала Станіслав двічі. Перша, березнева, спроба закінчилася невдачею: втратили 20 танків, десятки солдат і відступили. Але 27 липня 1944 року німців таки вибили. Тоді місто обійшлося червоноармійцям у 167 життів.

Найдавніша івано-франківська діюча аптека розташована по вул. Василіянок, 3. Її історія починається з 1904 року, коли магістр фармації Гундерман на розі вулиць Скарги і Заболотівської відкрив власний фармацевтичний заклад. У Станиславові ця аптека була четвертою. Вона мала власну назву.

Довший час єдиним засобом спілкування людей на великих відстанях була пошта. Щоправда, цей вид зв’язку мав недоліки. По-перше, то було дорого. По-друге, доставка повідомлень займала багато часу, і нерідко на момент вручення листа інформація втрачала сенс. По-третє, інколи листи просто не доходили.

Минулого тижня видавництво «Лілея-НВ» розпочало випуск серії поштівок «Станиславів». Вона складатиметься з репродукцій австрійських листівок кінця ХІХ – початку ХХ століть. Ініціатором випуску став відомий у Франківську колекціонер Зеновій Жеребецький.

До 1941 року більшість населення Станиславова становили євреї. В їхніх руках була зосереджена майже вся міська торгівля і дрібний бізнес. Вони володіли 75 % міської забудови. Синагог у Станиславові також вистачало – близько тридцяти. Найстарша з них розташовувалась у західній частині теперішнього скверу Міцкевича. Ця синагога відома своєю рабинською династією, представники якої понад 100 років проповідували в її стінах.

Сьогодні центр Івано-Франківська прикрашають три храми. Раніше всі вони були костелами: римо‑католицьким колегіальним, єзуїтським і вірменським. Проте мало хто знає про існування в нашому місті ще однієї сакральної споруди – костелу тринітаріів.

У СРСР існувала досить продумана система нагород. Ордени та медалі давали багатьом – людям, колгоспам, військовим частинам і навіть газетам. Не залишилась осторонь цього процесу й Івано-Франківщина. «За успіхи, здобуті трудящими області у господарському і культурному будівництві» 29 серпня 1967 року область отримала урядову нагороду.

У королівській Польщі місто відрізнялось від села тим, що мало магдебурзьке право, магістрат і ратушу. Проте був ще один елемент, який належав лише містам. Мова – про герб. Лише сам король своїм привілеєм міг надати місту геральдичний символ. Зображення герба було невід’ємним атрибутом печатки магістрату, звідки й пішов вираз – гербова печатка.

Німецька влада Станиславова 23 лютого 1943 року доповіла губернатору Галичини групен-фюреру СС Отто Вехтеру, що місто оголошено «юден фрай», тобто вільним від євреїв. Формально це означало, що місцеве гетто ліквідоване