Станиславів є досить старим містом і тому, як кожне порядне старе місто, мусить мати свої легенди. І він їх має! Просто тривалий час дослідників більше цікавила міфологічна спадщина Праги, Кракова, Львова чи Кам’янця-Подільського. Але й Станиславову є що розповісти як постійним мешканцям, так і туристам.
На початку 1970‑х років на вулиці Радянській (тепер Незалежності) почали будувати новий міст через залізницю. Під час земляних робіт відкопали величезну кількість людських скелетів. Будівельники викликали міліцію, лікарів, істориків. З останніми, коли вони прибули на місце події, ледь не стався нервовий напад. Виявляється, екскаватор розкопав рештки холерного цвинтаря 1831 року. Тоді ця місцевість вважалася далекою околицею Станиславова, і померлих від страшної хвороби ховали якнайдалі від міста.
Важко сказати, чим могла завершитись ця історія. Перед очима постає знелюднений епідемією Івано-Франківськ, карантинні застави довкола міста і нові цвинтарі, цвинтарі, цвинтарі. На щастя цього не сталося. За довгі роки перебування у землі холерні бацили загинули.
Але заспокоюватися рано. У місті ще є невідомі могили вояків Першої світової війни, що загинули від «іспанки», та радянських військовослужбовців із концтабору «Сталаг-371». Спеціальних досліджень у цій галузі ніколи не проводилось. І можливо, колись жадібний забудовник, шкодуючи гроші на археологію, випустить на волю якогось страшного джина з минулого.
Comments are closed.