На початку 1930-х років до Станиславова прибув новий пробощ колегіального костелу о. Євгеній Базяк. Він почав наносити приватні візити парафіянам, аби поближче познайомитись із паствою.
Прийшов священик в одну інтелігентну родину. Його відразу посадили на почесне місце та подали чай. Навколо поважного гостя крутилася маленька дівчинка – донька господарів. І раптом вона побачила, як з під сутани отця випливає калабанька, яка катастрофічно збільшувалася прямо на очах. Перелякана дівчина повідомила про це маму, яка миттєво пішла червоними плямами.
Як з’ясувалось, під сутану отця Євгенія залізло маленьке цуценя на ім’я Бом, яке там заснуло та обробилось. Господарі почали голосно кричати на песика. Натомість, священик мав добре почуття гумору та вступився за бідну тварину: «Не сваріть його. Це я зробив».
Пізніше Євгеній Базяк став львівським архієпископом.
 |
Comments are closed.