«Місто дружнє до дітей» покликане створити у центрі Івано-Франківська зручний і цікавий простір для малюків.

Ми хочемо бачити Івано-Франківськ сучасним європейським містом з відповідною культурною та матеріальною частиною. Це – наша ціль. Давайте озвучимо основні проблеми, які наразі не дають нам її реалізувати.

В Івано-Франківську створили перший в Україні громадсько-перекладацький проект «Вавилонська бібліотека». Відтепер найкращі твори світової класики будуть перекладені та видані українською мовою.

«Репортер» познайомився з цікавою родиною Соляників із Києва. Настя, Ярослав та їхній маленький синочок Слава переїхали до Івано-Франківська зі столиці, аби пожити тут півроку. Кажуть – місце ідеальне.

Цієї осені у місті побільшало людей з темною шкірою. Їх і раніше можна було побачити на вулицях, але тепер їх багато, як ніколи. Справа в тім, що африканських та інших іноземних студентів, що нав­чалися за контрактами у Донецьку та Луганську, відправили продовжувати студії подалі від війни, зокрема й до нашого міста. Тобто, ця молодь – теж вимушені переселенці зі сходу України.

Простір буде заповнений дизайнерським магазином, де продаватимуть оригінальні речі, виключно від українського виробника. За вікнами-вітринами будуть посадочні місця, а на час презентацій чи концертів — зручна сцена. Посадочних місць по залу буде чимало. Є навіть ідея з одним спільним столом у ресторані – для всіх. Дружньо, тепло.

На мою думку, зараз гостро стоїть проблема створення нового середовища, в якому мають загинути рештки бидлуватості й безкультур’я. Якщо люди просто почнуть жити за єдиними нормами стосунків, ми матимемо культуру, в якій не буде злості, штовханини, нецензурних лайок. А починати треба з елементарних речей: не плювати на тротуар, не кидати сміття під ноги, не псувати природу тощо.

“Пару років тому приїздили журналісти зі сходу. Я їм екскурсію проводив. Казав усе, як було. А вони мені: «Як ви могли воювати, ми ж братні народи?». Отоді я взлостився!”

Проект «Грюнвальдська» зародився рік тому та об’єднав франківських архітекторів. Спершу він планувався як проект, який просто підштовхував би людей щось змінювати на цій вулиці. Та коли з’явилася ініціатива «Тепле місто», до роботи вирішили підійти ґрунтовніше. За п’ять років молоді люди планують зробити цю вулицю зразковою – ідеальною.

Нещодавно український інформаційний простір буквально «підірвала» новина про те, що на нас знову чекають вимкнення електроенергії – так, як це було в 1990-х. Про те, коли буде вимикатися електрика, де саме та на який час, а також про причини такого рішення – у розмові з технічним директором ПАТ «Прикарпаттяобленерго» Олегом Сеником.

Таким є головне гасло першого україномовного ролика, який має надихати долучатися до спорту, бігу, до добра. А мотивувати людей треба, адже через місяць у нашому місті проведуть перший в Україні благодійний «Франківський півмарафон». Усі вилучені кошти з членських внесків учасників підуть на лікування військових з АТО, а невеличка частина – для «Дому Сірка», організації, що опікується безпритульними тваринами.

У центрі Івано-Франківська популярною розвагою для дітей є веломобілі. Малечі від того весело, а от для перехожих це може закінчитися травмпунктом. Така історія нещодавно трапилася з мешканкою міста, про що вона й розповіла «Репортеру».

Стою на зупинці з дитиною. Чекаю маршрутку. Поруч молодий чоловік запалює цигарку, курить. Вітер жене дим якраз у наш бік. Підхожу, питаю: «А ви не знаєте, що на зупинках курити заборонено?». Чоловік здивований, наче не розуміє. Прошу відійти. Пояснюю – дим йде на дитину. Не вступається, далі курить. Тепер уже з обуренням кажу, що не хочу дихати тютюновим димом, а тим більше, щоб цим дихала моя дитина. Реакції – нуль. Під’їжджає автобус. Виявляється, нам ще й по дорозі. Чоловік швиденько докурює цигарку і разом з нами сідає в автобус…

Півтора місяці тому в Івано-Франківську презентували ідею соціального проекту «Urban Space 100» (міський простір). Це громадський неприбутковий проект, суть якого полягає у створенні соціального ресторану. Прибуток від його діяльності направлять виключно на реалізацію громадських проектів розвитку міста.

На 1 вересня для франківських маршруток призначили радикальне перевтілення – у кожній з них мав бути прилаштований GPS-навігатор, по два відеореєстратори та компостери. І, звісно, водії, нарешті, мали видавати пасажирам квитки. Принаймні таку умову висував міськвиконком перевізникам, коли погодився на підняття тарифу з 2 грн. на 2,75 грн. От уже два місяці франківці платять за проїзд більше, а де ж ті зміни?