Будь-яка ціль має декілька складових для її досягнення. Це – усвідомлення реального стану справ у точці, з якої починаємо рух, і – чого ми хочемо досягнути в кінці. Звідси ми можемо скласти ефективні методи досягнення своїх амбітних цілей. Це те, що дозволяє подивитись на проблему в контексті. Часто ми нібито хочемо щось змінити на краще, але що конкретно ми хочемо, не можемо озвучити, «впираємося в частинки, але не бачимо цілого».
Наше місто – це живий організм, який має свою психологію чи душу, як писав один відомий науковець. Ця психологія формується зовнішнім виглядом, ландшафтом, населенням, та передусім – елітою міста, яка веде його в тому чи іншому напрямку.
Отже, ми хочемо бачити Івано-Франківськ сучасним європейським містом з відповідною культурною та матеріальною частиною. Це – наша ціль. Давайте озвучимо основні проблеми, які наразі не дають нам її реалізувати.
По-перше, людей веде еліта, яка нібито є, але її мало та й занадто вона маргінальна. Це пов’язано з важким історичним минулим, коли еліту цілеспрямовано знищували. Згідно з відомим правилом Парето, 80 % справ вирішують 20 % людей. Щодо інтелігенції ця цифра ще менша – достатньо 5 % прошарку еліти, але у Франківську немає і того. Хоч є позитивна тенденція в «дозріванні» нових людей, які власне й реалізовують ті проекти, що роблять кращим життя кожного з нас. Це такий проект, як «Тепле Місто».
По-друге, культурна незрілість великої частини населення міста. Пов’язано це із форсованою урбанізацією, переселенням сільського населення в місто. На початку ХХ століття село було осередком національної думки, і це добре розуміли деспотичні владні круги, які систематично винищували село та інтелігенцію. У нинішньому стані справ це описується крилатою фразою: «У місті живеш, а селом залишився». Хоча стан справ дещо покращується. В основному це пов’язано із частим виїздом франківців за кордон і відповідним збагаченням «західними» цінностями.
По-третє, ослаблення почуття єдності-цільності один з одним в місті, відсутності регіональної спільної ідеї.
Усі ці проблеми можна подолати. Інша справа – часові рамки. Але тут, я думаю, не все так погано. За останні 10 років я помітив відчутне покращення за всіма трьома пунктами, хоча швидкість змін досі не тішить.
Який внесок кожен може зробити? Як би банально це не звучало: «Зміни себе – та зміниш світ». Нехай кожен стане тією елітою-авторитетом для мас і власним прикладом покаже вектор руху своєму оточенню. Івано-Франківськ – найкраще місто, і люди в ньому – найкращі, а рух до вдосконалення відбувається завжди без кінця…
Юрій Сулик,
керівник Івано-Франківського йога центру «Yoga IF School», один із основних діячів у становленні йога культури в Західній Україні, партнер середовища «Тепле Місто»
Comments are closed.