На думку отця Василя, Україні не треба ані землі нинішніх так званих ДНР і ЛНР, ані людей, які їх підтримують. Каже, неможливо буде перевиховати.
Є люди, про яких кажуть що в них золоті руки. Мабуть, у наших вояків вони такі в усіх. Але ще треба мати інструмент. А набір тих інструментів — один на п’ять бригад. І крути ті гайки чим завгодно, хоч пальцями.
З наступного четверга у Львові стартує найграндіозніше щорічне книжкове дійство країни – «Форум видавців». Цьогорічний має доволі поважну приставку – «21», але, звісно, це вперше він відбувається в умовах війни. Про новації від організаторів, безпеку та гостей із Росії – у розмові з президентом ГО «Форум видавців» Олександрою Коваль.
З 17 по 28 серпня в Івано-Франківську проходить форум Світового Конгресу Українських Молодіжних Організацій (СКУМО) під назвою «Франківськ 2014». На ньому зібрались 80 молодих українців із 28 країн світу. Такі форуми проводяться в Україні з 2008 року, але у нашому місті цей захід відбувається вперше.
У селі Новиця Калуського району сформували дитячий батальйон «Сокіл». Близько 20 дітей від двох і до дев’яти рочків щодня збираються у центрі селі біля символічної могили Січовим Стрільцям. Там співають гімн, не рідко обходять село з прапорами, а ще збирають гроші на армію. Отак малі піднімають патріотичний дух селян.
А серед бур’янів на старому єврейському цвинтарі – жіночка літнього віку… ні, не схилила голову біля пам’ятного знаку… вона засмагає. Купальник, капелюх, рушник — усе, як треба. Її навіть наша поява не збентежила.
У 1876 році, за часів бургомістра Камінського, впорядкували сквер за палацом Потоцьких. Оскільки поруч були залишки старих фортечних укріплень, новий сквер отримав назву «Гетьманські Вали». Від нього до сучасної вулиці Грушевського вела вузенька доріжка. Згодом вона переросла у вулицю. На міських мапах спочатку була безіменною, але на карті 1904 року вперше фігурує як Валова.
Першою альтернативою площі Ринок у Станиславові стала площа Франца. Хоча попервах на площу вона мало скидалася.
Австрійські фотографи вперто оминали увагою цю вулицю й лише після Першої світової вона «прорвалася» до станиславівської філокартії. Наприкінці 1920-х місцевий видавець, що сховався під ініціалами «H.K.» випустив серію поштівок з видами міста. На одній із них з’явилася вулиця Шопена, хоча назва була іншою — «школа Гофманової».
До цього часу ми друкували лише горизонтальні поштівки. Втім, для ілюстрації статті про нашу катедру довелося взяти вертикальний вид, оскільки інших в нашому розпорядженні немає.
Коли хтось із франківців каже «зустрінемось на валах», усім зрозуміло, що мається на увазі сквер за колишнім шпиталем Потоцьких. Утім на жодній мапі міста його нема. Натомість є вулиця Валова, що сполучає Дністровську та Грушевського.
Цю поштівку у 1914 році випустив станиславівський видавець Шраєр. Крім назви вулиці, на ній зазначено ще й район – Німецька колонія. Дільниця була складовою колишньої ґміни Княгинін-Колонія та тягнулася від сучасної вулиці Бандери до залізниці.
Сьогодні вона є найкоротшою у Франківську. Її довжина – лише 60 метрів. Ми знаємо її як вулицю Бачинського, втім таку назву вона отримала лише у 1990 році.
Раніше міста ділились на середмістя й передмістя. Це не зовсім відповідає сучасному центрові та спальним районам. До кінця XVIII століття значні галицькі міста були оперезані стінами, вежами, бастіонами та іншими укріпленнями. Усе, що було всередині мурів, називалося середмістям, за ними – передмістям.