Введення воєнного стану – ще рік тому більшість українців й не чули про таке. Та останні події змушують опановувати нові терміни. Всіх турбує одне питання: що ж тоді буде? Одні вважають, що такі міри покращать ситуацію в Україні та обома руками «за», інші просто бояться.
«Репортер» розпитав людей на франківських вулицях і почув купу різних думок. Іноді дуже дивних. Саме з вулиць, маршруток, базарів народжуються міфи.
Міф. Не буде інтернету, не працюватиме телевізор.
Реальність. Мова лише про контроль роботи відповідних підприємств: видавництв, телерадіокомпаній, культурних установ. Військові зможуть використовувати радіостанції, телецентри та друкарні для військових потреб, там же проводити роз’яснювальну роботи серед військ і цивільного населення. А щодо інтернету, то тут може діяти заборона хіба щодо окремих сайтів, їх блокуватимуть. Одним словом – цензура, бо ж війна.
Міф. Не будуть платити пенсії і зарплати, усі гроші підуть на армію.
Реальність. Про такі обмеження взагалі не йдеться. Навпаки законодавство говорить про запровадження в разі необхідності забезпечення населення основними продовольчими і непродовольчими товарами та ліками.
Міф. У квартири франківців заселятимуть військових без дозволу мешканців.
Реальність. У принципі, підселення військовослужбовців та розміщення військових частин і підрозділів передбачено Законом «Про правовий режим воєнного стану», це так звана військово-квартирна повинність для фізичних та юридичних осіб. Однак, як воно буде діяти насправді, ніхто точно сказати не може.
Міф. Незаконні дії армійців, подекуди і злочинні. До прикладу, розстріл мирної людини на місці у разі невиконання наказу військового. Уявляєте, можна почути і таку версію…
Реальність. У будь-якому разі такі дії є злочином. Закон говорить, що введення воєнного стану не може бути підставою для застосування тортур, жорстокого чи принизливого покарання.
Міф. Тоді війна дійде до Франківська. Люди бояться, що введення воєнного стану розв’яже Путіну руки. І «гради» та «смерчі» будуть вже не лише в телевізорі.
Реальність. А від цього вже ніхто не застрахований.
Єдине, чого точно не бояться франківці, – це введення трудової повинності. Копати рови, будувати, ремонтувати готові. Тим більше, така робота оплачується відповідно до українського трудового законодавства. Принаймні ті, кого ми опитали, готові допомагати усім, чим можуть. Не лякає мешканців міста і запровадження комендантської години, перевірка документів, особистих речей. Але от до перевірки помешкань готові далеко не всі. Загалом люди погоджуються терпіти незручності та обмеження у побуті, аби тільки швидше скінчилася війна.
