ВСІ НОВИНИ

Микола Волков Вони приходять у відлюдне місце. Поки всі готуються, оголошуються основні правила: в Клубі — всі рівні, бій зупиняється одним із бійців, зупинити бій — не означає втратити лице, забороняються удари, спрямовані на нанесення важких травм та будь-які удари в пах, горло, очі. І після цього один за одним проходять бої. Коли все завершується, вони розходяться, щоби за тиждень зібратися знову. Зібратися, щоб битися. Вони — Бійцівський клуб Івано-Франківська.

Тетяна Соболик Нещодавно в Івано-Франківській області відбулося підбиття підсумків обласного конкурсу «Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку». Перші місця зайняли м. Калуш, смт. Гвіздець Коломийського району та с. Підгір’я Богородчанського району. Про яке й поговоримо.

Євгенія Ступ`як Першими провісниками весни в нашому (і не тільки) місті є не лелеки, які прилетіли з вирію, а бабульки, які приїхали з ближніх сіл. Головним атрибутом, який надає їм цей статус, є пучечки підсніжників у руках. І як не потішити кохану квіточками ще у січні. А у лютому день закоханих, у березні — жіноче свято. Підсніжники, то як обов’язковий аперитив перед повноцінним святкуванням. Хоча ще зі школи знаємо, що первоцвіти занесені в Червону книгу і охороняються законом.

Євген Руденко Історія з котельнею на Індустріальній, 34 в Івано-Франківську затяглася. 18 березня знову має відбутися судове засідання, на якому спробують поставити крапку в питанні власності цього об’єкта. Або три крапки. Й історія тягтиметься далі.

Євгенія Ступ’як Кому з нас не шкода дітей, чиї личка зображені на плакатах соціальної реклами: «Шукаю сім`ю». Та чи здатні ми дати їм щось більше, ніж банальну жалість, дати саме те, що вони просять? Мало хто зможе відповісти ствердно. Взяти в сім`ю біологічно чужу дитину, і то вже не маленьку, як показує практика, здатні лише одиниці.

Тетяна Соболик Як правило, спогади з часом притупляються. Вони робляться менш виразнішими в пам’яті чи то за відсутності потреби їх згадувати, чи то через те, що з часом зникають декори, які б нагадували нам про них. Пригадати старе за бажанням не­складно. Інше питання — чи будуть ті спогади яскравими? Можна припустити, що чимало людей останніми тижнями, побачивши наметове містечко біля івано-франківського «Білого дому», згадали собі старе.

Грабіжник у масці з автоматом вламується в банк. Відвідувачі попадали на підлогу, касирки підняли руки вгору. Грабіжник уважно оглянувши приміщення, розчаровано:—?А що, моя теща сьогодні вихідна?

«АПН», 6 березня 2009 року:Доповідь аналітичної групи «Москва-Київ» (Ігор Борисов, Олексій Астаповський, Святослав Булатов): «В ситуації української політичної кризи можливий варіант клінчу (у випадку відмови Ющенка залишити президентську посаду і жорсткої відповіді Тимошенко, яка спробує спрямувати протестні настрої проти президента). Для виходу з цієї кризи Захід запросить Росію у якості коспонсора, а потім непомітно обнулить її післякризовий вплив на Україну».

«Оглядач», 7 березня 2009 року:Валерій Пустовойтенко, екс-прем’єр: «Ющенко повинен заради України, заради українського народу все ж таки подати у відставку».

«Українська правда», 8 березня 2009 року:«Шпигунський скандал в Румунії — четвертий випадок вислання українського військового аташе з країни перебування. У попередніх випадках (у Канаді, Росії і Грузії) інциденти не піддавалися публічному розголосові».

Печерський суд Києва взяв під варту колишнього голову Львівського апеляційного адміністративного суду Ігоря Зварича. Зваричу вибраний запобіжний захід утримання під вартою строком на два місяці.За інформацією прес-служби Генпрокуратури, подальше розслідування кримінальної справи вестиме Головне слідче управління Генпрокуратури.Як повідомлялося раніше, ГПУ звинувачує Ігоря Зварича в отриманні хабара в особливо великих розмірах. 3 грудня 2008 року стосовно нього було порушено кримінальну справу. Під час обшуків у Зварича знайшли 1 млн. доларів США та понад 300 тис. грн. Після цього він зник у невідомому напрямі.Екс-суддю затримали 9 березня працівники Генпрокуратури та Служби безпеки у Львові на горищі будинку його тещі.З цього приводу «Репортер» звернувся до відомих політиків і політологів з такими запитаннями:• 1.    Чи можна сподіватися, що після цього суддів?хабарників в Україні врешті поменшає?• 2.    Що означає для судової гілки влади сам факт того, що Зварича врешті взяли під варту?

Віктор, рекламний агент:— Хочу запитати, чому не ремонтують під’їзди будинків в районі Пасічної обласного центру? Якщо конкретніше, то це вулиця Тролейбусна та Хіміків. Вони перебувають у жахливому стані.Ігор Пуцько, начальник відділу технічного нагляду за капремонтом житла міського управління ЖКГ:— Минулого року із цим питанням було феноменально. Адже вперше у бюджеті міста окремим рядком було прописано 700 тисяч гривень на ремонт сходових кліток житлових будинків. Ми зробили 99 під’їздів. Цього року буде гірше, бо такої статті витрат не передбачено. Напевне, це пов’язано з кризою.Але, все ж таки, можливо вдасться зробити декілька ремонтів. Зараз титульні списки на капремонт ще не підписані, тому мінімальний шанс залишається.

Європозика для «Теплокомуненерго» — панацея чи марнотратство?Андрій ФіліппськийЗа одним із сучасних міфів, чи не найголовнішою проблемою в Україні є відсутність коштів. Це може стосуватися як окремої людини, так і підприємства, міста, регіону. Мовляв, усі перешкоди в розвитку пов’язані з нестачею фінансування. І майже всі все знають, хочуть та вміють — просто дайте більше грошей. Тоді вони, нарешті, куплять необхідне, зроблять і втілять задумане. І напевно з нинішніх байдужих лінюхів автоматично перетворяться на трудоголиків?ентузіастів: випустять конкурентноспроможну продукцію, «порвуть» усі ринки… Не порвуть. Бо це лише міф. Насправді, більші гроші здатні лише додати динаміки — наприклад, допомогти добрим стати найкращими. А от зробити із поганого підприємства лідера ринку вони не можуть. Без добре продуманих ідей та детальних чітких розрахунків будь-які суми просто вилітають у трубу. Хоча, в Україні вони ще часто потрапляють і до кишень.

Микола Волков Через комунальний безлад, який панує в Івано-Франківську, мешканці міста починають брати ініціативу у свої руки. Перші паростки великих змін вже проростають.

Володимир Єшкілєв Кажуть, що традиція відьмократії (влади відьом) не припинилася й досьогодні. Називають чотири села на Франківщині, до яких ніколи не заходять циганки. Ще називають село у Коломийському районі, звідки не радять брати заміж дівчат. Кажуть також, що до двох відомих місцевих жіночок записуються в чергу львівські і київські політики — довідатися про майбутнє, а може й повпливати на ворогів в особливий спосіб. Чи є в оточенні теперішніх правителів України спадкоємиці відьмацьких кланів, мені невідомо. Дехто називає прізвища і вираховує родоводи.