ВСІ НОВИНИ
Надія Шегда Кольорові стіни виставкової зали знову прикрашені. Цього разу картинами Василя Хромишина. Така собі збірна із 63 робіт (живопис і розпис на склі).
Надія Шегда Гарячі фестивальні кольори, полум’я сердець з усієї України, а також гостей з-за кордону вкупі були сильнішими за холодну і не дуже привітну погоду, яку дарувала прикарпатська осінь впродовж 13?14 вересня. Мешканці нашого міста пишаються тим, що живуть у справді європейському місті. І не лише тому, що вірять гостям, які приїжджають здалеку. А оскільки «по вірі вашій буде вам дано», то настав час — довелося і нам приймати почесний прапор Ради Європи. Урочисте вручення прапора, на якому були присутні Віктор Руффі – почесний член Парламентської Асамблеї Ради Європи та представники 13 офіційних делегацій із поріднених міст та міст-пертнерів, відбувалося у рамках міжнародного фестивалю «Прикарпатський вернісаж».
Людмила Досінчук «Мені сорочку мати вишивала, неначе долю хрестиком вела» — співає Світлана Канюк.Справді, кажуть, яка в тебе сорочка, така й твоя доля. Колись, може, так і було. Бо кожна дівчина собі чи коханому сама сорочку вишивала, щоб була й до душі, і до тіла. Обираючи орнамент, вишивальниця знала, що кожен символ — своєрідне позначення чогось, і, таким чином, жінка створювала власний оберіг, що мав стояти на сторожі її щастя. Вишита сорочка була тоді чимось аж надто цінним, майже святим.
Микола Волков Після потужної передсезонної підготовки івано-франківський футбольний клуб «Ураган» стартував у новому сезоні міні-футбольної Вищої ліги України. Такого ураганного старту у команди напевне ще не було. За два матчі забито вісім голів, і після двох ігор франківці закріпилися на першому місці чемпіонату!
Тетяна Соболик Вже стало звичним щоразу скликати сесії обласної ради, приймати звернення, попередньо довго їх правлячи та коментуючи, і говорити про надзвичайний стан в Україні.Щоправда, цього разу єдине винесене на розгляд питання «Про суспільно-політичну ситуацію в державі та збереження коаліції демократичних сил у Верховній Раді України» передбачалося як багатообіцяюче.
Марія Гаврилюк В Івано-Франківській міській раді утворилося депутатське об’єднання «За Віктора Ющенка». За інформацією, яка з’явилася напередодні сесії міськради (що відбулася 11 вересня), до блоку мали увійти депутати від фракцій «Наша Україна» та Української народної партії. Та інтрига зберігалася майже до кінця пленарного засідання сесії, а вкінці з’ясувалося, що до блоку «За Віктора Ющенка» увійшло 13 членів УНП, а з «Нашої України» — тільки голова міської організації Єдиний Центр Руслан Гусак. Напрошується висновок: або пропрезидентська партія «Наша Україна» не підтримує Віктора Ющенка, або все?таки не хоче сваритися зі своїми «друзями» із БЮТу.
Василь Кедик Справдилися прогнози багатьох експертів стосовно того, що саміт Україна- ЄС не принесе жодного конструктиву для України і жодним чином не наблизить нас до ЄС. Як влучно висловився президент головуючої в ЄС Франції Ніколя Саркозі — нова угода про асоціацію не відкриває Україні шляху для вступу до ЄС, але і не закриває.
Розмовляла Тетяна Соболик Особисте життя публічних людей дуже часто є для нас закритим стома товстими завісами. Частенько вони видаються лише картинкою з телеекрану чи порожніми манекенами, з напам’ять завченими промовами на різноманітних подіях. Трохи вражає, коли ми зустрічаємо людину там, де зовсім не очікували її бачити. Особливо, якщо це аж ніяк не стосується ані суспільства, ані політики. А, наприклад, культури. На 15 Форумі книговидавців у Львові ми зустріли голову Івано-Франківської обласної ради Ігоря Олійника. Саме тому ми говорили виключно про книжки.
Раб — значить залежний Надія Шегда «Це може трапитись будь з ким, лише не зі мною!», — так ми часто кажемо, коли не припускаємо, що горе, яке спіткало того, хто зовсім поруч, може чигати і на нас… Звісно, хто ж бажатиме собі зла, передчасної смерті чи каліцтва?Тоді, коли звучить приваблива пропозиція, що аж ніяк не видається оманою, і найперше тому, що перспектива, яка одразу вимальовується в уяві, нам конче потрібна, ми дуже часто насправді наосліп їдемо у безвість під назвою «закордон». І якщо щастить повернутися, то дуже часто ота «перспектива» стає безнадією, ототожнюється з непотрібністю самому собі, втратою родини, втратою того, що називаємо найціннішим, допоки воно є — здоров’я. А це не компенсується навіть бездонною торбою зелених. Постає питання: ЧОМУ? ДОПОКИ? ЯК НЕ ДОПУСТИТИ АБО Ж УНИКНУТИ?
Євгенія Ступ’як Минулого тижня у Львові відбулося наймасштабніше книжкове дійство на теренах України, яке на кілька днів перетворило західноукраїнське місто на книжкову столицю Європи, — Форум видавців, цьогоріч ювілейний — 15. Про масштабність книжкового свята промовляють статистичні дані: у програмі — 263 заходи, зареєстровано 652 учасники, понад 150 авторів із 15 країн світу.
Євгенія Ступ’як Твір, звучання якого ви чули у виконанні автора, надовго залишається у пам’яті, перечитуючи його знову уже самотужки все рівно вчуваєте ті неповторні авторські нотки, інтонацію, паузи. Авторські читання в Україні почути можна не так вже й часто, але все ж таки кожного року в той самий час з’являється місце, де автори самі представляють версію свого бачення написаного, своє відчуття витворених ними персонажів, ставлять читача в те місце, з якого кут зору на висвітлене питання збігається по мірі градусів з авторським — це Форум видавців у Львові. Проте цього року Форум лунав без одного зі своїх традиційних голосів — без Юрка Покальчука, котрий помер напередодні відкриття, 10 вересня.
Євгенія Ступ’як Реклама книжки для українського культурного простору явище як мінімум незвичне і як максимум шокуюче, але все ж таки реально існуюче, принаймні на цьогорічному 15 Форумі видавців у Львові. Презентація нової книги Марії Матіос «Москалиця» — була такою очікуваною і нашумівшою не тільки завдяки добре знаному читачеві імені авторки, але й рекламі на радіо та біґбордах. Як висловилася сама письменниця під час презентації — «Нарешті, окрім сигарет, горілки, голопупець, безголосих орлів і сердечок, в Україні рекламують книжку, і витрати на рекламу при цьому бере на себе видавець».
Тетяна Соболик Наші батьки пам’ятають цей заклад як такий, від якого кидало в піт. У цьому інтернаті вчилися діти з вадами зору. Бідні сім’ї, не маючи вибору, мусили давати дітей туди. Щотижня (або двічі на місяць), забираючи додому дітей, батьки починали їх відмивати, «відшуровувати» одежину, нерідко приходилося вибирати з дитячих голів воші. Тоді на те, щоб дитина вчилася у цьому закладі, згоджувалися не всі, як, до речі, і зараз. Тільки з однією поправкою: тоді батьки, які відмовлялися давати своїх дітей у цей інтернат, дбали про їх добробут. Нині ж, навпаки, батьки, які хочуть, аби дитині було зручно та комфортно, воліють, щоб їхні діти вчилися саме тут. Однак трапляються такі, які забирають дітей з інтернату, бо їх пріоритетом залишається дитяча інвалідна пенсія. На жаль, такі випадки у Вигодській загальноосвітній спеціальній школі-інтернаті І-ІІІ ступенів для дітей зі зниженим зором та сліпих є непоодинокі.
Розмовляла Марія Гаврилюк Щоб придбати надійне житло у новобудові та не втратити при цьому лишні гроші, фахівці радять купувати квартири через фонд фінансування будівництва (ФФБ). Як створюються такі фонди, і чому це вигідно для покупців житла, нам погодився розповісти директор івано-франківської філії фінансової компанії «Гаразд-Фінанси» Руслан Попадинець.
Роман Фабрика Уже понад десять років займаюся аматорським гриборозведенням. Для власних потреб, у невеликій кількості вирощую в домашніх умовах гливи. Читачі «Репортера» мали можливість дізнатися про це докладніше з моїх публікацій. Спілкуючись з науковцями Івано-Франківського інституту гірського лісівництва, зокрема з кандидатом наук Ярославом Слободяном, мікологом Марією Сірко, з іншими людьми, які займаються розведенням грибів, чимраз більше дізнавався про ще один гриб — шиітаке.