Через місяць, 15 грудня, на сесії Європейської Ради Україна очікує на позитивне рішення щодо початку переговорів про вступ до ЄС. Разом з тим багато політиків – як українських, так і європейських – спекулюють на питанні євроінтеграції України.
«Репортер» спробував розвінчати деякі міфи щодо вступу України до Євросоюзу.
Україна має шанс вступити до ЄС за два-три роки
Як стверджують українські та європейські експерти, вступ до ЄС за кілька років, що обіцяють деякі українські політики, неможливий навіть з юридичної точки зору. Це довгий бюрократичний процес, тож надто швидко його пройти не вийде.
Якщо 15 грудня Європейська Рада прийме рішення про відкриття переговорів з Україною про членство, наступні кілька років будуть присвячені моніторингу українського законодавства за ключовими 35 розділами (кластерами) і узгодження його з європейським, яке називається Aquis. Ця робота і називається переговорами щодо членства.
Україна вже готується. Ми завершили самостійний скринінг нашого законодавства, – каже заступник генерального директора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції України Іван Нагорняк. – Нашим завданням було підключити міністерства і центральні органи виконавчої влади, щоб вони проглянули всі розділи законодавства ЄС та визначили, що відповідає нашому, а що ні, хто за це відповідальний, чи є переклад. А також, які ще потрібно зробити кроки, щоб узгодити ці закони – і так по кожному акту права ЄС. На щастя, більшість актів повинні бути імплементовані уже після вступу в ЄС. Втім, залишається близько 3 тисяч директив і регламентів, які нам треба зараз прийняти. Найбільша прогалина у нас у довкіллі та агросекторі.
Коли Україна «закриє» якнайбільше тематичних розділів, аж тоді відбудеться підписання Договору про вступ. А після того його ще мають ратифікувати усі 27 держав-членів ЄС.
Читайте: Із сертифікатами та без моцарели. Як вступ до ЄС вплине на фермерів з Прикарпаття
Зараз європейські та українські експерти сходяться на приблизній даті – 2030 році, коли Україна може стати членом Європейського Союзу – і це позитивний варіант розвитку подій.
Для України роблять виняток, приймаючи її за пришвидшеною процедурою
Часто звучить наратив, ніби Україна може стати членом ЄС за прискореною процедурою, та це не зовсім коректно. За словами заступника генерального директора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, наш шлях не є унікальним, наприклад, схожу процедуру застосовують щодо Боснії та Герцеговини.
Втім, Україна дійсно намагається пришвидшити всі бюрократичні процедури.
Все, про що ми просили, це про швидкий розгляд нашого «домашнього завдання», – каже Іван Нагорняк. – На це пішов Європейський Союз і вже 4 квітня 2022 року нам передали опитувальник Європейської комісії щодо готовності до членства у ЄС. Цей опитувальник складався з політичних та економічних критеріїв, а також аналізу можливості країни імплементувати право ЄС. Завдяки тому, що до цієї роботи вдалося залучити громадськість і велику частину експертів, ми в рекордний термін, по суті за місяць, заповнили опитувальник.
Україна вже прийняла майже всі реформи щодо вступу в ЄС
Недавно, 8 листопада, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що Україна виконала 90% реформ, які були передбачені в статусі кандидата на членство.
На урядовому рівні ми виконали всі сім рекомендацій Єврокомісії та віддані процесу трансформації держави, щоб Україна була рівним, сильним та повноправним членом Європейського Союзу, – сказав Денис Шмигаль.
Втім, це стосується додаткових семи вимог, які треба було виконати у першу чергу, щоб отримати позитивний звіт Єврокомісії. Щодо загального списку критеріїв, ми імплементували десь третину вимог. І це – починаючи з часу підписання Угоди про асоціацію. Найкращі показники, зокрема, у розділах про енергетику, оскільки Україна ввійшла до єдиної енергетичної системи з ЄС. Непогані результати й щодо цифрової трансформації.
Судячи з моніторингу виконання Угоди про асоціацію, Україна непогано справляється з такими сферами як:
- Політичний діалог, національна безпека та оборона (89%);
- Технічні бар’єри у торгівлі (85%);
- Гуманітарна політика (84%);
- Державні закупівлі (83%);
- Підприємництво (81%).
Найгірші показники маємо в таких темах:
- Сільське господарство (42%);
- Захист прав споживачів (42%);
- Соціальна політика та трудові відносини (40%);
- Транспорт, транспортна інфраструктура, поштові та кур’єрські послуги (35%);
- Фінансове співробітництво та боротьба із шахрайством (24%).
Втім, якщо з деякими сферами можна «запізнюватись», є особливі базові положення, так звані Fundamentals, якими точно не можна нехтувати.
Наприклад, верховенство права та сфери, які стосуються свободи і безпеки, – це ключові розділи, які будуть впливати на хід переговорного процесу загалом, – каже Іван Нагорняк. – Бо, відповідно до методології розширення ЄС, якщо держава не виконує реформи у контексті верховенства права, боротьби з корупцією, посилення правоохоронних органів, переговори призупиняються.
Читайте: Від розет до коней. Як Франківщина за допомогою ЄС розвиває туризм попри війну
Україна не зможе ввійти в ЄС під час війни
Сподіватимемось, що за сім років, коли нам світить вступ, війни вже не буде. Все ж теоретично повномасштабне вторгнення не впливає на європейську інтеграцію України. Навпаки, за словами професора Дюссельдорфського університету Анґелоса Янакопулоса, воно за іронією долі її пришвидшило. Але у держав-членів ЄС немає єдиного бачення вступу до Союзу країни з внутрішніми конфліктами та спірними територіями. З цим погоджується і Іван Нагорняк.
Не було б повномасштабного вторгнення – з великою імовірністю ми б ще довго чекали на статус кандидата, – говорить Іван Нагорняк. – Що буде відбуватися далі? Для деяких держав війна, наш вступ, означатиме, що ми інтегруємо цей конфлікт в ЄС. Тому потрібно буде проводити відповідний діалог з цими державами, що означатиме вступ України в ЄС у контексті безпеки. В Угоді про функціонування Європейського союзу є спеціальний розділ, який майже дублює 5 статтю НАТО. Тож доведеться дуже добре пропрацювати наші гарантії безпеки, про які зараз говорить наше політичне керівництво, щоб ми добре розуміли, на яких умовах ми інтегруємося в Євросоюз.
Україна не готова до ЄС, перспективу їй дають «із жалості»
Звісно, невиправдана варварська агресія росії привернула увагу всього світу до України й прискорила її шлях до Євросоюзу. Втім, як говорить в інтерв’ю Forbes наукова керівниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Валерія Мовчан, ми виконуємо всі поставлені нам вимоги, тож наш рух до ЄС – це не аванс.
До того ж, варто враховувати вихідну ситуацію, з якої виходила наша держава. Поступ України в євроінтеграції не варто порівнювати з іншими країнами, які раніше ставали членами ЄС.
Україна зараз за рівнем готовності приблизно на рівні її країн-сусідів, які вступили до ЄС у 2004 році. Їхній активний процес підготовки до вступу почався в середині 1990-х років. Україна ж у ці роки тільки вчила, що таке фіскальна та монетарна політика, – каже Валерія Мовчан. – Ми звикли себе порівнювати з Польщею, але ми в різних стартових умовах щодо членства в ЄС. Не за рівнем ВВП, а щодо інституційних умов. Польща не була під СРСР як така. Україна ж не була незалежною, не мала довгостроково своєї державності.
Все ж, переконати доведеться не одного члена Євросоюзу, у тому числі й наших найближчих сусідів. Зокрема, у сільськогосподарській сфері, щодо якої уже виникають проблеми. Річ у тім, що українські фермери уже становлять загрозу європейським – і це навіть без дотацій, які виплачує своїм фермерам ЄС.
Ви мусите переконати умовно фермерів з Франції чи Польщі, що вони повинні отримати менше, а українські – більше, але у результаті це буде плюсом для всіх, – каже старший радник Collegium Civitas та Варшавського Безпекового форуму Марчін Бузанскі. – В ЄС тривають дебати. З одного боку, є солідарність з Україною. З іншого, багато хто побоюється, як членство України вплине на ринок ЄС, його внутрішню політику і безпекову ситуацію. Тому зараз треба усіма можливими засобами показувати, що Україна має стати частиною ЄС.
Авторка: Ольга Романська
Comments are closed.