Політика Статті

Кандидат – лише початок. Від чого залежить вступ України до ЄС

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
Сині прапори з жовтими зірками уже давно прикрашають будівлі та установи в Україні. Але попереду ще довгий шлях до ЄС. Втім зараз, виглядає, є шанс пришвидшитись: Україні обіцяють статус кандидата на членство, пише Репортер.

Деякі європейські країни проти: мовляв, Україна ще не готова до вступу в Євросоюз. То що потрібно для повної готовності?

ЄС новини Івано-Франківська

Шлях реформ

Те об’єднання, що нині називається ЄС, виникло з Європейської спільноти з вугілля і сталі та Європейської економічної спільноти, які діяли у п’ятдесятих. У 1965 році створили Європейську комісію й Раду європейського союзу. До цих організацій входили шість країн: Бельгія, Італія, Люксембург, ФРН, Нідерланди та Франція.

З часом союз розширювався, і в 1992 в результаті Маастрихтського договору утворився власне Європейський союз. У 2004 році до нього також увійшли багато країн колишнього так званого соцтабору. А останнє на сьогодні розширення союзу відбулось у 2013 році, коли до нього ввійшла Хорватія. Вона стала 28 країною ЄС. Втім, зараз їх 27 – у 2020 з об’єднання вийшла Велика Британія.

Далеко від дому. Як українки у Європі рятуються від війни (ФОТО)

Україна оголосила свої прагнення стати членом Європейського союзу у 2005 році. А у 2013 відмова президента-втікача Віктора Януковича підписати Угоду про асоціацію вилилася в Євромайдан, який згодом став Революцією Гідності. Після повалення режиму Януковича угоду у 2014 році підписали Арсеній Яценюк і Петро Порошенко. Офіційно вона почала діяти з вересня 2017 року, перед тим з 11 червня 2017 вступив у дію безвізовий режим України та ЄС.

З того часу відносини України та Євросоюзу розвивалися у спільних проєктах та нових угодах. З жовтня 2021 року Україна уклала авіаційний безвіз з ЄС, так зване «відкрите небо». А вже у березні 2022 приєдналася до синхронної мережі континентальної Європи – єдиної електричної мережі.

Російське повномасштабне вторгнення 24 лютого та героїчний спротив українців підштовхнули Європу до більшого зближення з Україною. 1 березня 2022 року депутати Європарламенту підтримали рух України до статусу кандидата на вступ до ЄС. А вже 18 квітня 2022 Володимир Зеленський передав заповнену першу частину анкети-опитувальника на статус. У понеділок, 9 травня, Україна завершила й другу частину.

Що в опитувальниках

Аби країна стала членом Євросоюзу, вона має пройти п’ять етапів:

  • підписання Угоди про асоціацію,
  • включення в офіційну програму розширення ЄС,
  • подача заявки на вступ,
  • отримання статусу кандидата,
  • безпосередньо вступ до ЄС.

Нині Україна перебуває на третьому етапі, оминувши другий, завдяки спрощеній процедурі. Тепер хід за країнами-членами союзу, які мають погодити заявку.

Як повідомляють на Євроінтеграційному порталі, опитувальник на статус кандидата на вступ складається з двох частин. Перша надає оцінку держави на відповідність політичним та економічним критеріям, друга – відповідності національного законодавства європейському.

Перша частина теж ділиться на окремі розділи. Перший – політичні критерії. Спочатку – питання про Конституцію: який механізм внесення змін, діяльність Конституційного суду та чи дозволить Конституція України верховенство європейського права перед національним.

Далі йде підрозділ, присвячений парламенту. Тут є питання про те, скільки законів прийняли за останні п’ять років, який гендерний розподіл членів Верховної Ради, які політичні партії. Потім – уряд: які структури займаються Європейською інтеграцією, фіскальний менеджмент, стратегічне планування і бюджет у кожному міністерстві. Далі – запитання про судову систему, антикорупційну політику.

Другий розділ – основні права. Це захист прав людини, заборона тортур, рабства, свобода думки, плюралізм медіа, недопущення дискримінації, право на справедливий суд, захист персональних даних тощо. Останній розділ – економічні критерії. Тут містяться питання про макроекономічну стабільність, розвиток бізнесу, фінансову стабільність ринку.

Друга частина вимагає звірити українське законодавство та європейське. Тут йдеться про вільну торгівлю, доступ до ринку праці, рух капіталу, платіжні системи, розвиток сільського господарства, енергетику, соцзахист, освіту й культуру, захист довкілля. Ця частина опитувальника більша за першу, вона містить 238 сторінок.

Найгірше – з шахрайством

З часу підписання Угоди про асоціацію Україна щороку звітує перед ЄС, наскільки вона виконує план заходів – великий документ на 1943 питання. З більшістю вимог справляється вчасно, термін деяких був зміщений. Дедлайн для інших ще не наступив.

Шведські кораблі й бельгійські вафлі. Як з’їздити до Європи за настроєм (ФОТО)

Як ідеться у звіті про виконання угоди за 2021 рік, зараз документ виконаний на 63%. За останній рік Україна просунулася на 9%. Загалом Кабмін виконав 62% завдань угоди, Верховна Рада – 53%, інші органи державної влади – 52%. Найгірше за минулий рік справилася Верховна Рада: виконала лише 17% визначених завдань на рік.

Якщо по секторах, то найгірший результат в Україні з фінансовим співробітництвом та боротьбою з шахрайством – лише 24%. І за минулий рік прогресу в цій галузі не було. Невисокий успіх і в соціальній політиці та трудових відносинах (45%), а також у транспортній інфраструктурі, поштових та кур’єрських послугах (47%).

Найкраще Україна справляється з управлінням державними фінансами та гуманітарною політикою (по 89%). А за минулий рік найбільше поступу було у фінансовому секторі та оподаткуванні.

Також тут зазначена фінансова допомога, яку Україна отримує з ЄС на проведення реформ за Угодою. Загалом у 2014-2021 роках Євросоюз профінансував реформи в Україні на 5,1 млрд євро.

Політика розширення

Та навіть якщо Україні нададуть у найближчі місяці статус кандидата на вступ, це не дає автоматичного права на приєднання. Зараз є чотири країни-кандидатки: Туреччина, Чорногорія, Албанія і Сербія. Крім того, Північна Македонія – кандидатка на переговори.

Відносини Туреччини та ЄС розпочалися давно й турецька євроінтеграція мала значний прогрес. Але серйозні порушення прав людини у країні та загалом політика Реджепа Ердогана змусили Євросоюз призупинити процес. Додає проблем також невизнання Туреччиною Республіки Кіпр та окупація нею частини острова. Наразі відновлювати переговори не збираються.

Франківський історик Ярослав Коретчук: “Україна має стати центром антиросійського фронту народів, як хотіли в ОУН”

У Сербії, Албанії та Чорногорії є проблеми з корупцією та демократією, а також з реформами й приведенням фінансової системи у відповідність з європейською. Тож їхній вступ теж поки що відкладається. Схожі проблеми у Боснії та Герцеговини, яка наразі визнана як «потенційна країна-кандидат».

Також заявку на отримання статус кандидата подали Молдова та Грузія, скориставшись прискореною процедурою, яку розробили спеціально для України. Втім Молдову стримує в її євроінтеграції проблема невизнаного Придністров’я. А у Грузії, крім невизнаних Абхазії та Південної Осетії, є суттєві економічні й політичні перешкоди.

Все ж статус кандидата на вступ був би принаймні визнанням того, що Євросоюз бачить Україну в об’єднанні у майбутньому. А далі – справа за українською владою у проведенні необхідних реформ й дипломатами, які добиватимуться, щоб відносини з Україною прогресували.

У будь-якому разі більшість європейців нині підтримує приєднання України до Євросоюзу. Згідно з опитуванням Flash Eurobarometer, опублікованим 5 травня 2022 року, найбільше прихильників української євроінтеграції – у Португалії, Польщі та країнах Балтії. Найменше – в Угорщині, Греції, Болгарії та Люксембурзі.

Загалом у ЄС за це виступають 66% опитаних, проти – лише 22%. І це вже добрий результат.

Авторка: Ольга Романська
Читайте «Репортер» у Telegram та Instagram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні