Навіть в умовах повномасштабної війни туризм в Україні продовжує розвиватися – поки що для внутрішніх мандрівників. Щоб люди могли відпочити від важкої реальності та щоб зберегти унікальну культуру, Прикарпаття продовжує проєкти, розпочаті ще до 2022 року, й розпочинає нові.
За останні півтора року на Франківщині з’явилися нові маршрути та музеї в різних кутках області, пише Репортер.
Туризм менше фінансують
За словами начальника відділу туризму Івано-Франківської ОВА Віталія Передерка, на проєкти, які реалізують у 2023 році, Франківщина залучила понад 2 млн євро коштів від донорів з Євросоюзу.
Читайте: Готелі й садиби у Карпатах зараз заповнені майже повністю – Передерко
По більшості транскордонних проєктів, які впроваджують спільно з Польщею, Словаччиною, Угорщиною чи Румунією, контракти були укладені ще до повномасштабного вторгнення. Далеко не всі реалізує саме ІФ ОВА – у деяких адміністраціях виконує консультативну чи моніторингову функцію.
Усі вимоги та обов’язки по цих проєктах виконуються, – каже Віталій Передерко. – Війна не вплинула на ставлення донорів, навпаки, вони йшли на різні поступки щодо періоду виконання заходів: спочатку все змістилося через коронавірус, потім через війну. Але інколи виникають проблеми з фінансуванням частки проєктів українським виконавцям. Адже є постанова №590 і багато видатків казначейство не може пропускати, бо вони не передбачені цією постановою. Тому деякі закупівлі по проєктах виконують самі європейські партнери і передають українській стороні.
Серед найбільших проєктів, реалізованих у 2022 році, – «Світ Карпатських розет». Розета – це шестикутна шестипелюсткова зірка, яку ще називають «квітка життя». Її використовують як елемент орнаменту на гуцульських виробах. У рамках проєкту завершили ремонт першого поверху приміщення Центру карпатської культури у Косові». Його фінансування склало понад 200 тисяч євро, зі співфінансуванням європейської та української сторони – як з обласного, так і з державного бюджету.
Проєкт об’єднав польські Жешув і Перемишль та українські Львів, Урич, Івано-Франківськ, Косів, Ужгород і Колочаву. На Франківщині його впроваджувала Косівська міськрада. Кошти виділяли як з державного, так і з обласного бюджету.
Читайте: Як нині живуть косівські керамісти та що змінить підтримка ЮНЕСКО (ФОТО)
Зараз у мультифункціональному просторі Центру карпатської культури відреставрували й другий поверх. З початку вторгнення там працює релоковане підприємство з Херсонщини – Vandra Rugs. А цього року ще й відкрилася майстерня косівської кераміки «Горно». Тут відвідувачі зможуть спостерігати за процесом виготовлення керамічних виробів, ознайомитись з виставковим простором авторських робіт Сергія Дутки та взяти участь у майстер-класах.
У гори на конях
Ще один проєкт реалізував Національний природний парк «Верховинський». Він називався «Знайомство з природними багатствами Карпати за допомогою гуцульського коня». У рамках проєкту провели багато освітніх заходів, пов’язаних зі збереженням біорізноманіття. Також розробили п’ятиденний кінний маршрут для туристів.
Територія Верховинського парку має найбільш збережену дику природу, – каже Віталій Передерко. – Там менше туристів, це найбільш незалюднені місця. Хто хоче усамітнитись, піти у пішохідні, а тепер і кінні походи, обирає Верховинський парк.
Кінний маршрут «Від джерела до джерела» має протяжність 69 км і загальний час на проходження – чотири доби.
Читайте: Сумні палаци, смачні олії, давні церкви. Що цікавого подивитися на Рогатинщині (ФОТО, ВІДЕО)
Розпочинається він з урочища Перкалаба. Далі, попри гору Василькова, туристи на конях виходять на гору Палениця. Звідси відкривається панорама Чивчино-Гринявських і Румунських гір, а також Чорногірського хребта.
Далі, попри гори Коман, Команова, полонини Пір’є, Брюсний, уздовж річки Чорний Черемош, туристи на конях виходять на Гринявський хребет. Після довгої прогулянки мальовничими полонинами мандрівники повертаються до початкової точки – урочища Перкалаба.
Маршрут є цікавий та пізнавальний, адже, проходячи ним, у вас є можливість оглянути надзвичайно красиві панорами Карпат, спробувати мінеральної води, побачити місце видобутку родонітів, пройти слідами Першої світової війни та побачити залишки окопів, бліндажів, дзотів, – розповідають у Національному парку «Верховинський».
Ще один проєкт був пов’язаний з облаштуванням так званих «байк-пойнтів» – місць для відпочинку велосипедних туристів. Крім усього іншого, там міститься інформація про веломаршрути. Також у рамках проєкту розробили концепцію розвитку велосипедної інфраструктури Івано-Франківської області.
Це свого роду посібник, як створювати велосипедні маршрути, ми розповсюдимо його у громадах. В Україні ми перші, хто в області затвердив нормативно, на рівні розпорядження, концепцію розвитку велоінфраструктури – раніше це було хіба на рівні міст, або не затверджено офіційно. Наша концепція охоплює всі велосипедні шляхи – як далекобіжні, так і локальні, – каже начальник відділу туризму.
Ворота у Горгани
У 2023 році на Прикарпатті реалізували понад десяток транскордонних проєктів. Серед них – проєкт з оцифрування та 3D-сканування пам’яток архітектури. Його впроваджують спільно з румунською стороною. Саме на Франківщині оцифрували 50 пам’яток – віртуальні тури можна побачити на сайті проєкту. А 3D-сканування може знадобитися для подальшої консервації чи реставрації.
Читайте: М’ясо без запаху, сир без лактози. На Долинщині є овеча ферма, де пригощають по-бойківськи
Також недавно завершився проєкт «Ворота у Центральні Горгани». Його реалізовували Прикарпатський університет, Карпатський інститут аналітики та Брошнівська селищна рада, разом з польськими партнерами. У його рамках створили новий однойменний туристичний маршрут. До нього увійшли 15 об’єктів культурної спадщини колишнього Рожнятівського і трохи Калуського району. Також у рамках проєкту створюють туристично-інформаційний центр у Брошнів-Осаді. Його розмістять у музеї депортації українців, який планують відкрити восени 2023 року.
Також на території села Креховичі є занедбаний католицький костел святого Сесілія, – каже Віталій Передерко. – У рамках проєкту на нього розробили документацію. Костел зараз занепадає. Через вітер там знесло дах, його заливають дощі. Якщо буде відповідний грантовий проєкт, можна буде залучити гроші на консервацію цього об’єкту, щоб він остаточно не завалився. Тут і знадобиться уже готова документація.
«Карпатський культурний шлях» – ще один проєкт, реалізований у 2023 році Україною та Румунією. Це туристичний маршрут, який стартуватиме у Рогатині й закінчуватиметься у місті Сігет в Румунії. Загальна довжина маршруту – 822 км, тривалість – 10 днів.
Карпатський культурний шлях має розвивати туризм регіону і включає 40 найвизначніших і найцікавіших об’єктів культурної спадщини.
На Прикарпатті він проходитиме через Галич, Івано-Франківськ, Коломию, Нижній Вербіж, Косів, Верховину, Ворохту, Яремче, Поляницю. Далі – Закарпаття й Румунія.
Надалі проєкт можна подавати на сертифікацію як культурний маршрут Ради Європи, – каже Віталій Передерко. – Ми вже мали успішний досвід минулого року, коли наш музей Покуття і Гуцульщини в Коломиї став частиною Європейського шляху кераміки. Так ми стали членами великої спільноти культурних маршрутів Ради Європи.
За словами Віталія Передерка, одна з проблем, з якою зараз стикнулися українські виконавці, – це ріст курсу валют та загалом зростання цін. Бо, якщо у контракті був вказаний один курс євро, то тепер він значно вищий. Але контракти виконують – шукають фінансування в органів місцевого самоврядування чи в ОВА, щоб покрити видатки.
І, загалом, нові проєкти продовжують постійно подавати на міжнародні гранти – хоч ця сфера зараз не в пріоритеті.
Більшість конкурсів зараз – про підтримку ВПО, створення нових робочих місць, перенавчання людей, освітні проєкти, проєкти, пов’язані з благодійною діяльністю. Тому дуже мало міжнародних проєктів, які орієнтуються на туризм – і це логічно. Але вони є, – каже начальник відділу туризму ІФ ОВА. – До того ж, крім міжнародних, є й українські донори. Наприклад, зараз на Прикарпатті реалізують три проєкти за кошти «Українського культурного фонду». На них фонд виділив приблизно по 400 тис грн на кожен. Вже оголосили і четвертого переможця з нашої області – Центр спадщини Вигодської вузькоколійки. А на осінь, якщо буде додаткове фінансування, отримає підтримку і проєкт від заповідника «Давній Галич.
Авторка: Ольга Романська
Comments are closed.