Прокуратура Івано-Франківської області судиться з державним підприємством «Ліси України» з вимогою встановити межі пам’яток природи на території Прикарпаття.
Як кажуть у прокуратурі, відсутність чітких меж пралісів призводить до їхнього знищення через постійні вирубки. А в самих громадах проблеми не бачать, пише Репортер.
Ліс без людського впливу
Загалом йдеться про 15 унікальних об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею близько 1590 га. Це пралісові й квазіпралісові пам’ятки природи – тобто ліси, які зазнали мінімального впливу людини і потребують найбільшого захисту.
Наразі їхні межі визначені лише планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, кажуть у прокуратурі. Тобто, фізичної межі в натурі немає. Через це територію можуть використовувати, наприклад, для господарської діяльності, будівництва чи проводити вирубки.
Це – великі цілісні лісові масиви, де не було людського впливу. На них законодавець надає найвищий рівень захисту, – каже перший заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури Євгеній Карабін. – На сьогодні ці заповітні території є на матеріалах землевпорядкування, але ніхто насправді точно не розуміє, де вони розташовані. Для того, щоб їх зберегти, треба виділити ці земельні ділянки «в натурі», розуміти, де вони, де не можна рубати, будувати, їздити транспортом.
Закон передбачає створення навколо пралісів охоронної зони завширшки не менше подвійної висоти деревостану пралісу. Це така собі буферна територія, де заборонені будь-які рубки, навіть санітарні. Але щоб її визначити, спершу має бути встановлена чітка межа між господарським лісом і пам’яткою природи, чого наразі немає.
Законодавець зобов’язав ДП «Ліси України» оцифрувати всі свої землі. Вони оцифрували земельні ділянки, але не межі саме цих заповітних територій, – пояснює Євгеній Карабін. – Коли є межа, тоді є чітке розуміння, де розташований природньо-заповідний фонд, є менше шансів на маніпуляції.
Крім оцифрування, територія пралісів повинна бути огороджена стовпчиками, мати позначки, що це – ліс під захистом. Втім, у законодавстві не визначені чіткі часові межі, коли це потрібно зробити. Тому прокуратура вимагає через суд зробити це протягом року.
Читайте: Місто втрачає простір для життя. Чи врятує Франківськ створення управління зеленої інфраструктури
Рік, щоб встановити межі
Наразі прокуратура області намагається спонукати державне підприємство оформити пам’ятки природи на території Ворохтянського, Делятинського, Надвірнянського лісових господарств. Але це – лише початок. Загалом на Прикарпатті є 15 заповітних територій пралісів і квазіпралісів:
- «Квазіпраліси Кремінцівського лісництва» (21 га);
- «Квазіпраліси Озернянського лісництва» (44,4 га);
- «Квазіпраліси Білоославського лісництва» (107,4 га);
- «Праліси Дорівського лісництва» (27 га);
- «Квазіпраліси Любіжнянського лісництва» (97,7 га);
- «Квазіпраліси Майданського лісництва» (29,5 га);
- «Квазіпраліси Микуличинського лісництва» (20,5 га),
- «Праліси і квазіпраліси Поляницького лісництва» (229,8 га);
- «Квазіпраліси Бистрицького лісництва» (269,3 га);
- «Квазіпраліси Бухтівецького лісництва» (19,5 га);
- «Квазіпраліси Довбушанського лісництва» (85,4 га);
- «Квазіпраліси Зеленського лісництва» (109,6 га);
- «Квазіпраліси Максимецького лісництва» (35,4 га);
- «Квазіпраліси Надвірнянського лісництва» (28,2 га);
- «Квазіпраліси Річанського лісництва» (465,6 га).
З часом у прокуратурі надіються встановити межі усіх заповітних територій.
Цю роботу роблять землевпорядні організації, які мають відповідні ліцензії, виїжджають на місце з відповідним обладнанням, беруть старі картографічні матеріали, оцифровують території, де є віковий ліс, – каже Євгеній Карабін. – Це недешево і займає час. Тому ми даємо їм рік.
«Робота ведеться»
У філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» у відповідь на інформаційний запит відмовилися прокоментувати позов прокуратури щодо встановлення меж, пославшись на те, що ця інформація не є публічною.
А загалом, щодо встановлення меж пралісів, у філії повідомили, що такі роботи ведуться.
Враховуючи, що в межах філії налічується 738 територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення, загальною площею понад 200 тис. га, філією першочергово вживаються заходи стосовно встановлення меж територій природно-заповідного фонду філії, шляхом розроблення проєкту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду на виконання рішень суду в межах коштів виділених інвестиційною програмою на 2026 рік, – заявляють у «Карпатському лісовому офісі».
Зокрема, на виконання судових рішень, філія повідомила, що розробляє проєкти землеустрою стосовно встановлення меж територій щодо пам’ятки природи місцевого значення «Квазіпраліс Дубівського лісництва» площею 41 га (роботи завершені) і пралісової пам’ятки природи місцевого значення «Праліси і квазіпраліси Ілемнянського лісництва» площею 135,3 га (проводяться польові роботи).
Як повідомили у «Карпатському лісовому офісі, «укладені договори та розробляються проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів (Болехівське надлісництво)».
Читайте: Які птахи мешкають у Франківську та чому їх стає менше
У громадах – спірні території
Щодо самих громад, то тут проблеми у встановленні меж пралісів поки не бачать. За словами землевпорядника Ворохтянської селищної ради Назара Блащука, більш нагальним є питання меж громади. Зокрема, є спірні питання з Верховинською та Яремчанською ТГ.
Межу колись встановили по хребту, у 2008 році межа була порушена. Зараз йдуть переговори, – каже Назар Блащук. – Також є спірні питання з Карпатським національним природним парком. Вони наклалися на наші земельні ділянки, будинки мешканців. Ведемо розмову, щоб ці накладки забрали.
Як каже начальник відділу земельних відносин та екології Делятинської громади Любомир Василишин, у громади є претензії до місцевого лісництва, що розташоване одразу на території кількох сіл – Чорні Ослави, Білі Ослави, Заріччя і Чорний потік. За словами чиновника, фірма, яка розробляла документацію для лісгоспу, включила в неї частину городів мешканців, не узгодивши це ні з ким.
Земельні ділянки, які світяться на екологічній кадастровій карті, мають кадастрові номери. А є ще багато старих державних карт без кадастрових номерів, які видавалися людям на право власності до 2002 року. Ті земельні ділянки на карті не позначені, – каже Любомир Василишин. – Ми пропонували їм зустрітися, аби приїхала фірма-розробник, і ще раз перевірила все на місцевості там, де є спори.
Тим не менш, поки лісгоспи, громади і прокуратура вирішують спірні питання у суді, ліс продовжують рубати.
Як пише ГО «Відкритий ліс», посилаючись на дослідження Greenpeace, якщо рухатись теперішніми темпами, то до 2050 року приблизно 20% лісового покриву Карпат буде знищено.
А NGL.media проаналізували супутникові зображення від міжнародної організації Global Land Analysis and Discovery (GLAD) і виявили, що за останні 20 років в українській частині Карпат вирубали 161 тисяч га лісу – це майже 10% усього лісового покрову.
Читайте: Полонина – не будівельний майданчик. Чому екологи проти вітряків у Микуличині
На сьогодні Івано-Франківська обласна прокуратура веде близько 230 кримінальних проваджень у сфері незаконної вирубки лісу. Також цьогоріч було вже 22 цивільні позови щодо збитків, завданих рубками, на суму 393 млн грн.
Авторка: Ольга Романська
