У Франківську нові житлові квартали з’являються там, де ще недавно були відкриті простори чи зелені ділянки. Кожна спроба забудувати черговий зелений клаптик викликає протести громади. Днями на сесії міськради депутати підтримали створення при департаменті інфраструктури, житлової та комунальної політики – управління зеленої інфраструктури. Заступник мера Михайло Смушак оголосив про це як про «логічний перехід від моделі утримання окремих зелених насаджень до комплексного управління зеленою інфраструктурою громади».
Чи зможе нове управління вплинути на результати бездіяльності та хаотичної забудови, наслідки яких вже гостро відчуваються в місті, розбирався «Репортер».
Що обіцяє влада
Створення нової структури презентують як масштабну реформу. За словами Михайла Смушака, якщо раніше сектор озеленення у департаменті відповідав лише за дерева, то нове управління відповідатиме за якість міського середовища.
Йдеться про формування цілісної системи парків, скверів, вуличного озеленення, водних об’єктів, цифрового обліку зелених зон та створення дощових садів і захисту від спеки. Мерія навіть оголосила відкритий конкурс на посаду начальника управління та профільних спеціалістів із сучасним баченням урбаністики та GIS-технологій (створення сучасних електронних карт з базами даних – геоінформаційних технологій).
Проте головний виклик залишається відкритим: міський голова Руслан Марцінків декларує європейські підходи, а сесії міськради під його керівництвом затверджують детальні плани територій (ДПТ), які лише ущільнюють міську забудову.
Варто згадати громадські слухання, на яких громаді представили план забудови територій на вулицях Мельника, Сахарова, Чорновола, Шевченка, Січових Стрільців 24-, 22- та 8-поверхівками. Після обурення активістів Руслан Марцінків заявив, що у центрі міста поверховість варто обмежити. А потім під час медіафоруму в Університеті Короля Данила, в інтерв’ю Соні Кошкіній відповів запитанням: «В Києві будують 24 поверхи, то чому в Івано-Франківську не можуть побудувати для киян 24-поверховий будинок?».
Точкові рішення замість стратегії
Яскравим прикладом того, як хаотичні рішення влади замінюють довгострокове планування, є ситуація на Чорновола, 6. Зараз там тривають роботи з облаштування нового скверу за 5,7 млн грн. Єдиним учасником тендеру й відповідно переможцем стало ТОВ «СпецБудМонтаж-Інжиніринг».
Коли у лютому 2022 року звідти нарешті виселили Івано-Франківську єпархію УПЦ Московського патріархату, комунальні приміщення обіцяли передати освітянам і облаштувати там дитячий садок, який був на цій локації на початку дев’яностих. Однак пізніше міський голова Руслан Марцінків пояснив, чому місто відмовилося від цієї ідеї:
«По Чорновола ми робимо сквер. Немає зараз достатньої кількості ресурсу і площі там не вистачає, щоб зробити повноцінний дитячий садочок. А будувати на 2-3 групи – не вихід. Тому вирішили, що в середмісті нам потрібен скверик, щоб не говорили про ймовірну забудову».
Замість системного захисту рекреаційних зон через містобудівну документацію влада Франківська змушена витрачати мільйони з бюджету на створення скверу в ручному режимі – просто для того, «щоб не говорили про ймовірну забудову».
Нову локацію планують здати до Дня Незалежності. У тендерній документації задекларовані 20 великих дерев, серед яких клен Фрімана, липа, платан і дві блакитні ялини. Також має бути жива огорожа зі 160 кущів лавровишні й посів партерних газонів. Роботи вже тривають – і наразі вражає лише ширина забрукованих доріжок майбутнього скверу.
Ще одним прикладом хаотичного рішення є випадок на вулиці Національної Гвардії, де забудовник зрізав дорослі здорові дуби. Ця історія обурила багатьох. На дописи й коментарі знову відреагував Руслан Марцінків. Як нічого й не було, він написав, що зобов’язав забудовника висадити алею дубів.
«Компромісів тут бути не може: якщо будуєш у нашому місті – мусиш дбати про благоустрій та екологію громади. Тому невдовзі тут з’явиться гарна зелена зона для відпочинку франківців. Також ще 50 дерев посадять в місті», – написав міський голова.
Зелені легені Франківська: як місто втрачає простір
Поки чиновники обіцяють європейські підходи, нові житлові квартали у Франківську з’являються там, де ще недавно були відкриті простори чи зелені ділянки. Екологи й архітектори застерігають, що темпи забудови випереджають екологічне планування, а площа озеленення вже суттєво відстає від нормативів.
Так, за словами завідувача кафедри архітектури та будівництва Університету Короля Данила Руслана Жирака, рівень озеленення Франківська суттєво відстає від нормативних показників.
«У відсотковому співвідношенні, 27 парків і скверів – це лише близько 1% від території Франківська. Це дуже мало», – каже Жирак.
Архітектор пояснює, що, згідно із будівельними нормами щодо планування та благоустрою міських територій, на одного мешканця має припадати орієнтовно 10-15 м² зелених насаджень загального користування. Натомість, зелених насаджень в місті приблизно у 4-5 менше, говорить Руслан Жирак.
Як забудова витісняла зелені насадження
«У 1970-1980-х роках зелені насадження формували переважно біля житлових мікрорайонів, шкіл, дитячих садків і громадських об’єктів. Тоді вони виконували насамперед санітарно-гігієнічну функцію, – розповідає Руслан Жирак. – А вже у 1980-90-х зелені території дедалі частіше почали розглядати як резерв для майбутнього будівництва. Після розпаду СРСР контроль за зеленим фондом послабився, скоротилося фінансування благоустрою, а багато парків і скверів опинилися в занедбаному стані».
За його словами, проблема загострилася після 2000-х. Нині ж, коли активізувалося комерційне житлове будівництво, озеленення має фрагментарний характер.
«Якщо раніше у дворах формувалися міські сади й території для короткочасного відпочинку, то зараз ми й там бачимо ущільнення забудови. Просторовий розвиток Івано-Франківська випереджає екологічне планування і не встигає за темпами забудови», – говорить архітектор.
І наголошує, що точкове висаджування дерев проблему не вирішує:
«Якщо ми посадимо 2-3 дерева в умовах щільної забудови, то це не буде сквер, хоч саме так їх часто називають. Аби сквер виконував свою функцію, там мають бути різновікові та різнопородні насадження. Адже молоді дерева, висаджені серед щільної забудови, часто не витримують загазованості, спеки та браку простору для кореневої системи».
Зелені насадження у місті очищають повітря, знижують рівень шуму та створюють комфортні умови для відпочинку. А ще – виконують кліматорегулюючу функцію, пояснює Руслан Жирак. Адже, через щільну забудову температура в містах може бути на 5-7 градусів вищою.
Архітектор звертає увагу ще на одну проблему – поступове зникнення так званих зелених коридорів. Зокрема, у Франківську це захисні смуги уздовж вулиць, які поєднують між собою окремі зелені території.
«Колись таку функцію виконували санітарно-захисні насадження вздовж доріг, – додає Жирак. – Однак із розширенням проїзних частин та облаштуванням парковок їхня площа поступово скорочується. У багатьох європейських містах такі зелені екрани вздовж магістралей є обов’язковими. У Франківську ж вони залишилися лише на окремих ділянках».
Не кількість, а різноманіття
Екологиня та експертка зі сталого міського озеленення, представниця Фонду Семена Обломея Любов Колосова переконана, що для розвитку міського озеленення необхідний саме науковий підхід.
Минулого року експерти фонду та компанії Urban Progress на замовлення громадської організації «Тепле місто» працювали над документом «Концепція розвитку зеленої інфраструктури Івано-Франківської громади» у межах проєкту «Стратегія Івано-Франківська». Під час розробки опитували мешканців, організовували фокус-групи та навчання для представників міських структур про сучасні підходи до озеленення, адаптацію до змін клімату, лучні насадження та захист старих дерев.
«Ми в нашому документі наполягаємо на науковому підході, – говорить Любов Колосова. – Не можна вибрати собі три види дерев і висаджувати лише їх. Потрібно спиратися на те, що чим різноманітніші види використовуються на вулицях міста, тим місто є стійкішим і до кліматичних умов, і до різних хвороб, шкідників. Тому дуже важливо, в першу чергу, дослідити, які дерева найкраще використовувати та проводити експериментальні висадки».
За словами екологині, комунальні підприємства не можуть зараз дозволити собі бути лише виконавцями. Вони повинні або замовляти такі послуги, або створювати власні розсадники. Так працюють європейські міста. В Україні такого практично немає, але це мусить бути.
«На жаль, у нас дуже полюбляють вибрати якусь одну породу. Наприклад, у Львові вже провели дослідження, що клен гостролистий у місті використовувати не потрібно. Бо у нього – вітроламкість, дерево погано загоює рани, які утворилися після зламу гілок», – розповідає Любов Колосова.
Чи запрацює баланс інтересів?
Обидва експерти погоджуються, що розвиток житла є природною потребою міста. Однак він не повинен відбуватися за рахунок рекреаційних територій. На думку Руслана Жирака, місту потрібен цілісний зелений каркас, який буде закладений у містобудівній документації та реально захищений від забудови.
«Якщо території відведені під рекреаційну зону, значить, вони мають бути рекреаційними. Не треба робити щось одне за рахунок іншого», – підсумовує архітектор.
Новостворене управління зеленої інфраструктури може змінити правила гри, якщо місто зможе встояти перед інтересами забудовників. Адже питання озеленення Франківська – це вже давно не про красу, а про якість та комфорт життя його мешканців.
Авторка: Світлана Лелик
