Категорія

Соціум

Категорія

«У нашому дворі, на Бандери, 62, десь півроку тому облагородили майданчик для сміття — нова огорожа, нові контейнери, усе так гарно зробили, — пан Анатолій, пенсіонер, зателефонував у редакцію, почав розмову стримано, а потім таки обурився. — Нині там повний бардак! Огорожа розтрощена — певно, контейнер зірвався. Колеса повідлітали, бо перевізники спішать і кидають. Мені просто шкода тих коштів, які місто вклало в цей майданчик. Хто за це все має відповідати?!».

Урологічний відділ обласної клінічної лікарні — перелякані чоловіки, терплячі жінки, життєрадісний персонал і горе-камінчики. Ось, що побачив «Репортер», освоюючи ази нової професії — молодший медпрацівник, або в народі — санітарка. Виявилося, не так просто.

Рецепт від чужих розмов простий — добра музика у плеєрі та якісні навушники. Багато хто саме так і робить. А якщо залишити навушники вдома та слухати — що нам болить, чим живемо, якими виглядаємо збоку? Кілька маршрутних історій з Івано-Франківська — хтось може впізнати себе.

«Най би тебе качка копнула», «аби тебе шляк трафив», «аби тебе нагла кров заллєла», — певно, кожен із нас не раз чув ці прокльони, або й сам спересердя кидався ними. На фоні масної лайки, яка нині лунає чи не на кожному кроці, вони виглядають мало не безвинними чи навіть колоритно-красивими. Але що й на кого насправді ми притягуємо цими словами?

Кожен мешканець села Дорогів знає історію. 1947 році п’яні енкаведисти відкрили вогонь по 18 підлітках, які репетирували різдвяний вертеп

Нещодавно в Івано-Франківську розпочався капітальний ремонт вулиці Шевченка. Але технологія реконструкції викликала обурення в багатьох іванофранківців. З’ясувалося, що ремонтні роботи передбачають вирубку всіх історичних лип. А дерев там не мало, не багато — 116.

«Не піду до школи», «навіщо та наука», «ну і що, що двійка» — скільком батькам доводилося чути ці слова від своїх дітей? Коли ми почали збирати батьківські історії про юних лінюхів, то навіть не сподівалися почути аж стільки. Переповідати всі місця не вистачить. То як примусити школяра гризти граніт науки, та ще й із задоволенням?

Прикарпатські виноградарі впевнені, що саме лоза має врятувати Івано-Франківськ від вихлопних газів, висушити підвали у будинках і, звісно, зробити місто привабливішим.

Як і багато наших матеріалів, цей почався з листа у редакцію. «Мій син Женя, якому 16 років, сам позбавив матір батьківських прав, — писав Михайло Григоришак. — Зараз судиться з сестрою, яка не впускає його у квартиру».

А ви би зважилися на те, щоб ваше весілля обговорювала вся Україна? Смілива пара Люба та Володимир Очеретнюки — вона з села Новиця Калуського району, а він із села Оболоня Долинського району — вирішили взяти участь у проекті «Чотири весілля» на телеканалі «1+1». Для тих, хто жодного разу не бачив цього телешоу, спробуємо пояснити ідею: чотири пари молодих беруть участь у зйомках, усі наречені відвідують усі весілля суперниць та оцінюють їх балами. Хто набере найбільше — відправляється у романтичну подорож.

Пані Параска зателефонувала в редакцію. Поскаржилася на те, що за минулий місяць у неї зменшилася пенсія. «Мені на 30 грн., а моєму чоловікові — на 60, — жаліється вона. — Ми вже обходили всі кабінети у Пенсійному, ніхто нічого не може пояснити». Жінка запевнила, що в коридорах зустріла ще кількох пенсіонерів з такою ж проблемою. Їх усіх об’єднували дві обставини — мали статус дитини війни та виграний у держави суд з виплати компенсацій.

Напевно, кожен із вас бачив усміхнене обличчя маленького Тарасика Грабчука на листівках з проханням про допомогу. Хлопчик довго боровся із хворобою, але, на жаль, інколи навіть величезна віра та бажання допомогти не здатні перемогти рак. 18 липня Тарасика не стало. Батькам лишилася тільки світла пам’ять про свою дитину, а ще — гроші на рахунках від благодійників. Вирішили — вони повинні піти на допомогу іншим діткам. А це виявилося не просто.

Серед комп’ютерної техніки останніми роками особливо популярними стали ноутбуки. (На Заході вже прийшла ера планшетів, але для України це поки що не так актуально). З ними можна зустріти людей в потягах, маршрутках, у кафе чи просто на вулиці на лавці. Люди довіряють їм цінні документи й фотографії, з їх допомогою спілкуються з друзями, працюють і розважаються. Вибрати ноутбук досить складно, але якщо вже знайшов ідеальний для себе варіант — задоволення гарантовано.

Франківчанка Анна Харандюк, бухгалтер на пенсії, навіть не підозрювала, що у свої 62 роки стане відомою у молодіжних колах діджейкою, популярною в нічних клубах міста.