Нещодавно Івано-Франківськ відвідав Андрій Худо – відомий у Львові ресторатор, один із директорів холдингу емоцій «!ФЕСТ» («Криївка», «Мазох cafe», «Гасова лямпа» та багато інших закладів), член дорадчої ради Львівської бізнес-школи Українського католицького університету (LvBS). Він приїхав розказати франківцям, як робити «бізнес у стилі фанк». А «Репортер» поговорив із ним про Євромайдан, скандали у «Криївці» та ресторанний потенціал Івано-Франківська.
– Пане Андрію, як вплинула на ваш бізнес революція?
– Якщо брати людську сторону процесу й те, що у нас народжується справжній народ – позитивно. Адже події, які зараз відбуваються, – це такий великий внесок на майбутнє. А от стосовно економічного боку – негативно, бо у людей не той настрій, аби святкувати й тусити в ресторанах. Але воно має переродитися, закінчитися, країна мусить вступити в епоху нових стосунків – і в політиці, і в бізнесі, і в житті.
– На Майдані були?
– До Нового року їздив туди тричі. Нас багато – молодих і активних людей – і як громадяни нашої країни ми підтримуємо цінності Майдану. Хочеться цивілізованих стосунків і цивілізованого розвитку ситуації.
– Не думали про нову кав’ярню – з тематикою Євромайдану?
– Про спеціальні кав’ярні не думали. Навпаки, усі наші формати – «Львівська майстерня шоколаду», «Львівські пляцки» – які у своїй суті несуть «львівськість», де-факто є більше європейськими. Такі кав’ярні ми відкриваємо й на сході України. Вже є «Шоколадні майстерні» в Маріуполі, Донецьку, Харкові, Дніпропетровську, Одесі. Саме через такі кроки – відкриття наших закладів, які несуть концептуальне і ціннісне внутрішнє наповнення – ці європейські цінності поширюються Україною. У Донецьку, наприклад, стає модно розмовляти українською.
– Не так уже й давно сумнозвісного депутата Царьова не пустили в «Криївку». Він тоді грозився її закрити. Через це, здається, вона стала ще популярніша. Він з вами особисто спілкувався? Чому вони з вами не справились?
– Ми з ним узагалі не знайомі. Були якісь дії, було його звернення в адміністрацію президента, аби нас закрили. Після того візиту у нас провели п’ять перевірок. Та оскільки ми будуємо бізнес правильно, усі норми витримуємо, по документах чисті – на тому все й закінчилося.
Я б не сказав, що Царьов дуже додав популярності «Криївці». Тут ще питання – хто на кому попіарився? До того часу, не думаю, що Царьова знали в Україні.
– У Франківську від вашого холдингу є лише шоколадна майстерня. Чому більше нічого не відкриваєте, не бачите перспектив?
– Можливо, в майбутньому відкриємо «Львівські пляцки». Усе залежатиме від партнера на місці. На відстані концептуальними ресторанами важко управляти. Концепція – це та фішка, якою треба жити, її треба відчувати, доповнювати. Воно має бути в одному ритмі.
– Бачите у Франківську потенціал для розвитку такого тематичного ресторанного бізнесу?
– Я його бачу навіть через того самого сусіда – курорт «Буковель», який активно розвивається. Тут є трафік туристів, які їдуть туди, але зупиняються в Івано-Франківську. Хтось не на довго, на день, але зупинки є. А це означає, що вже є трафік. Задача франківців, людей, які роблять тут справу, – зробити таку послугу, таку пропозицію, яка змусить людину залишитися в місті на довше.
В Україні важка ситуація, але ж не можна взяти й опустити руки. Франківці, як і мешканці будь-якого іншого міста, яке хоче розвиватися та прогресувати, мають створювати середовище, таку атмосферу, що сюди захочеться приїжджати – робити бізнес чи проводити час. У Львові це вдається. Хоч там також багато бюрократії, теж є корупція та всі інші українські біди. Але коли є бажання великої спільноти людей робити атмосферу комфортного міста – гостей туди тягне як магнітом.
Comments are closed.