СВІЖЕ:

Пам’ятник для лицаря

Facebook
Telegram
X
WhatsApp

Володимир Сорохтей – коваль із села Мостище Калуського району – викував для загиблого на Майдані вірменина Сергія Нігояна символічний пам’ятник-лампадку. Зараз виріб повезли до Києва, а потім передадуть вірменській общині.

З діда-прадіда

Біля обійстя Сорохтеїв стоїть машина з синьо-жовтими прапорами. Ще один – партизанський – майорить над кузнею. Про те, що там саме вона, виказує запах паленого, звуки молота та якесь тепло, яке йде від на перший погляд невеличкого сарайчика. Всередині виявилося досить просторо. Тут кілька кімнат, у кожній якісь столи, наскладано багато металу, горять печі, стоять різні верстати, лежать інструменти. В кузні працюють двоє чоловіків – Володимир і його син Роман.

У родині Сорохтеїв ковалями були з діда-прадіда. Пан Володимир розповідає, що бабусин брат був знаним ковалем на цілий район, прожив аж 103 роки і до останнього був на кузні. Біля нього малий Володимир і нав­чився цього ремесла, а потім і сина навчив.

Чоловік зітхає, що таке ремесло, як було колись, відмирає. Якщо ще кілька років тому приходили, аби викувати якусь деталь до воза, верстата чи млина, то зараз купують готове, фабричне. За ковальством питають – хіба художнім.

Мушу щось зробити!

У цій кузні кілька тижнів тому Володимир Сорохтей викував пам’ятник-лампадку для загиб­лого на Майдані Сергія Нігояна. Якось коваль почув, як вірменин декламує «Кавказ» Тараса Шевченка. Здивувався й навіть зачарувався, бо ж той читав краще за нього – українця.

«Коли я дізнався, що Нігояна вбили, то вирішив – мушу для нього щось робити, – каже пан Володимир. – Десь тиждень виношував у голові, а далі взявся до роботи. Ще скачав фото, де Сергій тримає плакат з написом «Голосом народу говорить Бог», і поніс у фотосалон. Хотів, аби розмістили це зображення на керамічній плитці. Заплатив гроші, а коли прийшов забирати, то мені віддали всі кошти, бо дізналися для чого».

Над виробом коваль працював два тижні. Володимир Сорохтей називає його пам’ятником, але це скоріше велика лампадка – з вирізьбленими хрестами з усіх боків. Стоїть вона на виноградних гілках. Коваль говорить, що хотів тими гронами зобразити рідну землю Нігояна. Ще зробив три ковані троянди, обмотані стрічкою з написам: «Лицарю від ковалів Карпат».

Про те, що робить Сорохтей, ніхто не знав. Коли все було готово, то закликав сільського депутата, який і повіз пам’ятник на віче до Калуша, а звідти до Києва.

«Я хлопцям сказав, аби там передати вірменській общині, а вони собі вирішать, що з ним робити – чи на могилу поставити, чи біля церкви, чи так на Майдані й лишити, – каже пан Володимир. – Мені було основ­не – зробити щось для тої людини. Під час роботи згадав, що більше 20 років тому вірмени до нас втікали, бо там в Нагорному Карабаху також воювали, а у нас було спокійно. Але дивіться, й тут того спокою не вхопили».

Перший прапор на селі

Володимир Сорохтей взагалі – дуже цікавий чоловік. Недавно, каже, відкрив у собі хист до писання. Уже назбирав чимало історій про село та про УПА для майбутньої книжки. Всі ті історії записав від мами, яка була зв’язковою. Записки носила аж до румунського кордону. Також коваль ходив по старожилах, записував і їхні розповіді. А тепер мріє видати книжку.

Крім того, за словами самого Сорохтея, свого часу він повісив перший синьо-жовтий прапор у Калуському районі – 15 січня 1990 року.

«Хлопці ще не хотіли класти, казали, най перше в районі пос­тавлять, а тоді ми, – розповідає пан Володимир. – Один товариш підтримав. Тоді на будинок не можна було класти, бо то було порушення закону. Тож ми поїхали до лісу, врубали таку довгу лату й повезли у центр села. Я ще приніс тризуб, що вигравірував на заводі, а друг із дому захопив прапор. Викопали яму, встановили ту лату. Постояли трохи та й порозходилися. Через півгодини приїхав сільський голова, але нічого нам не казав. А люди, які задоволені ходили, такі піднесені, хоч трохи й боялися!».

На виготовлення пам’ятника-лампадки Володимир Сорохтей витратив два тижні

Виноградна лоза символізує рідну землю Сергія Нігояна

Підсумуйте за допомогою ШІ

Якщо шукаєте дієвої реклами, звертайтеся на reklama@report.if.ua. Умови й деталі завжди є – тут.

СХОЖІ НОВИНИ
гроза
будівельники
земля
ОСТАННІ НОВИНИ
свічка
Прикарпаття втратило захисників Івана Грицьківа, Руслана Івасютина, Максима Симоненка й Богдана Гриніва
гроза
Грози й сильний вітер: якою буде погода на Прикарпатті в останні вихідні весни
будівельники
Щоб зменшити вплив чиновників, у Франківську створять спілку будівельників
707532220_1655291172445485_3876685654471689489_n
На Косівщині портрети загиблих військових встановили біля радянського пам’ятника
земля
Прикарпаття стало найдорожчим регіонам України за вартістю сільськогосподарської землі
чукалівка
У Чукалівці проведуть першу щомісячну панахиду за полеглими захисниками
Благо
“єОселя” за новими правилами: чому Івано-Франківськ виграє на тлі загальноукраїнського дефіциту нового житла 
ветеран військовий
“Планові навчання спецпризначенців”: франківський ТЦК прокоментував відео із затриманням військових
ікона 3
У Калуші освятили тактильну ікону для людей із порушенням зору
707764778_1591747799188137_2284379840382441082_n
Останній дзвоник в Івано-Франківську: у школах громади завершився навчальний рік
театр-єшкілєв (3)
Театр у місті ролей і постановок. У Палаці Потоцьких дискутували про конкуренцію з ШІ та елітарність
634088927_913951457945751_3790637413099894809_n
Забив та скинув тіло в криницю. Галицький суд виніс вирок за вбивство в Дубівцях
Прокрутка до верху