Володимир Єшкілєв …Фалеристи — це така особ­лива каста серед колекціонерів. Вони збирають ордени, медалі та подібні до них речі. Збирання нагород завжди й повсюдно вважалося за вишукану забаву. На вищих рівнях ця пристрасть потребує від колекціонера-фалериста фінансових витрат, подорожей, знання історії, широкої ерудиції й навіть певного вродженого аристократизму.

Володимир Єшкілєв Кажуть, що традиція відьмократії (влади відьом) не припинилася й досьогодні. Називають чотири села на Франківщині, до яких ніколи не заходять циганки. Ще називають село у Коломийському районі, звідки не радять брати заміж дівчат. Кажуть також, що до двох відомих місцевих жіночок записуються в чергу львівські і київські політики — довідатися про майбутнє, а може й повпливати на ворогів в особливий спосіб. Чи є в оточенні теперішніх правителів України спадкоємиці відьмацьких кланів, мені невідомо. Дехто називає прізвища і вираховує родоводи.

Володимир Єшкілєв Отже, сталося: перший президент посла… тобто запропонував третьому президентові піти у відставку. Паща вісімнадцятирічного українського «змія державності» вхопила власний хвіст і почала його гризти. Чи то, навпаки, хвіст вхопив пащу — важко розібрати. Маємо таке собі мета­історичне «чарівне коло». Епоха замкнулася сама на себе, і ми врешті-решт прийшли до того, з чого колись починали: невпевненість, бідність, інфляція, зруйновані державні інституції, дискредитовані еліти. Перелік при бажанні можна продовжити.

Володимир Єшкілєв У мудрого Борхеса є притча про народ, що був вигнаний з власної землі, виштовхнутий до іншої сторони дзеркала. Вигнанці перетворилися на відображення імператора — свого завойовника. Але з часом у Задзеркаллі вони зазнали змін (мутацій?) і повернулися назад непереможними. Може, теперішні «сенси світу» зовсім не збираються у віртуал на ПМЖ. Може, Всесвіт хоче лише полікувати себе, відпочити від безупинної еволюції? Відпочити у в сквериках цифрових санаторіїв, куди не досягають найвищі із кризових хвиль. А потім тріумфально повернутися «до себе», вичавлюючи змертвіння матерії з просторів зніяковілих галактик.

Олег Головенський «Якщо у вас немає доброго набору зброї для виживання, купіть його негайно. Хай це буде одним із пріоритетів — після запасу продовольства, води, палива, житла. Купіть хоча б середніх розмірів пістолет, військову напівавтоматичну гвинтівку і пістолет або гвинтівку 22?го калібра… Непогано мати також помпову рушницю, а ще краще — напівавтоматичний карабін…».

Володимир Єшкілєв Наближення весни завжди відроджувало надії. Ці одномірні сподівальницькі відчуття, як відомо, не мають під собою жодної філософської підстави. Вони просто виникають з правічної інстинктивної радості, успадкованої від волохатих предків: зима закінчується, день довшає, ранковий вихід з житлового лігва скоро перестане загрожувати застудою і кліматичним неврозом. Невдовзі полегшає одяг, і всі стрибки вітру зі стихії і спротиву перетворяться на пригоду і гру.

Володимир Єшкілєв Опорні контури тих соціально-економічних процесів, що відбуваються в Україні і світі, найчіткіше визначаються через добре забуту марксятину. Як тільки перестаєш зважати на термінологічну лабуду теперішніх напівграмотних «прогресивних» економістів та офіційних аналітиків, як тільки повертаєшся до класичної класової політекономії Маркса, все прояснюється, і крізь лабіринти словоблудних теорій проступають справжні мотивації правлячих еліт і глибинні причини поточних подій.

Олег Головенський Ми думали, що «свято живота» у вигляді надспоживання буде тривати вічно.А ще Моня Кант говорив, що шлях до досконалості пролягає через відмову від надмірностей. Але сучасне покоління не читає Канта. Ми і не думали відмовлятися від надмірностей. Тілесний комфорт як і засіб, і сенс «два в одному» формулює: солодко-жирно?смажено-їсти, пити-не?самогонку-а-віскі, жити-в?теплі, їздити-на-лексусах, відпочивати-поза-Україною… «І те?де, і те-пе».

Володимир Єшкілєв Суспільство за останні роки розслабило м’язи. Його репресивні апарати охляли, найкращі лягаві розбіглися закордонами та охоронними агентствами. Кілька ментів ще зберегли корисну технічну звичку вибивання-витискання показів, але навіть колеги сприймають їх неоднозначно. Суспільству добре жилося ці останні роки. Воно переважно не зобов’язувало меншу частину співгромадян системно плющити більшу час­тину. Для цього не було сильних мотивацій. Верхам добре кралося, низам легко пилося, між верхами і низами, як гімну в ополонці, жваво плавалося «середньому класові». Кредитний дощ з глобальної фінансової хмари щедро зрошував тутешню паразитарну людність, яка мріяла про дорогі автівки і сито підсміювалася зі своїх лідерів?долбогрьобів.

Володимир Єшкілєв У різноманітних частинах світу зменшується кількість впорядкованого. Перебіг світової системності швидко втрачає впевнені контури «епохи» і стає звичайнісіньким межичассям.

Володимир Єшкілєв Пам’ятаю, роки чотири тому в середовищі, яке здалеку нагадувало інтелектуальне, були надзвичайно модними теревені про зростання в Україні громадянського суспільства. Мовляв, чи то від вологості, чи то від надмірного споживання наколотих апельсинів, сіра невиразна вітчизняна біомаса кучмівської доби почала невпинно свідомішати, набувати європейських контурів і дивитися в світ через канал чесних новин. Журналісти і гуманітарії тільки що не пісяли від радості, обговорюючи та коментуючи ці епохальні зрушення. Кожного дня вони знаходили нові й новітніші ознаки громадянського дорослішання колишніх жлобів і совків.

Володимир Єшкілєв Таємні комбінації вибудовуються роками, десятиліттями, а іноді й століттями. Вони живуть своїм окремим, прихованим від цікавих очей життям, приносячи своїм авторам, спів­авторам та виконавцям непримітні прибутки, ненав’язливі бонуси і неафішовану могутність. В надійних сейфах мирно спочивають документи, небезпечніші за водневу бомбу, з банка в банк перетікають фінансові потічки, а в далеких країнах, за високими парканами дорогих вілл, доживають вік отці таємних комбінацій, тихі генії залаштункової математики. Там вони розводять павичів, приймають красивих дівчат і колекціонують антикварну зброю.

Записав Володимир Єшкілєв 4 березня 201… рокуСьогодні в нашій родині річниця. Минуло рівно рік, як тата звільнили з роботи і півроку, як нам відключили світло. На річницю мамо приготували смачні котлетки з котика Мурчика. Тато казали, що котику зовсім-зовсім не було боляче і що якби не ми з нього зробили котлетки, то зробили б сусіди Коля і Валя, які давно на нього облизуються. А це, казали тато, не було би правильним, бо котлетки з українських котиків мають їсти українці.

Володимир Єшкілєв Кажани дочекалися першими. Президент спрямував до Верховної Ради невідкладний та першочерговий законопроект на захист кажанів. Мудрість і далекоглядність Гаранта знов вразили усіх «маленьких українців», немов грім з ясного неба. Адже тільки така небуденна країна, де кажани надійно захищені нормативними актами державної ваги, може успішно долати кризу. В Еквадорі та Ісландії з цим протупили і ось вам тяжкі наслідки: дві країни у дефолті по самі кокарди. Плачуть в них там, ридма ридають і здають своє барахло під нагляд тих менед­жерів?інтернаціоналістів, які й продавали їм свою гівноколу за ціною вистояного коньяка.

Володимир Єшкілєв Мандат довіри дає політикумові масова свідомість. А з масовою свідомістю у нас завжди якісь проблеми. Вона у нас невстигаюча. Тобто повільномисляча. Якась ліва (в сенсі — дурна) думка опановує її на довгі роки і десятиліття. Епохи змінюються, а масова свідомість все ще пережовує-перетравлює зогнилі позавчорашні істини. От, скажімо, масова свідомість затялася на гаслі «Бандитам — тюрми!» Й замість того, щоби піти до Франківської міської ратуші і подивитися на меморіальну дошку, присвячену бандитові Баюракові, масова свідомість поперлася, сарака, на помаранчеві майдани викрикувати вищеозначене гасло. Що з того вийшло? Поміняли донецьких пацанів на закарпатських. А якби згадала та свідомість-двієчниця, що в історичній пам’яті народів усі бандюки за два століття перетворюються на народних месників, довбушів, сидів і робінів гудів, то не наробила би купи гів…, перепрошую, революційності.