Володимир Єшкілєв Є такі замацані альбомчики, які дають погортати і не дозволяють брати з собою. У фацета, що показує альбомчик, непереконливо байдужа мармиза, спітніле чоло та бігаючі очі. «Ви дивіться собі, вибирайте», — дозволяє він. І починаєш гортати сторінки з фотографіями різного розміру та якості. Від нашвидкуруч підрихтованих прямокутників з випускних альбомів до продукту фотосесій з високим рівнем відвертості. Гортаючи замацаний альбомчик, зовсім ненавмисно робиш маленькі відкриття. Психологічні, життєві, навіть світоглядні. Місто ж невелике, розминутися в ньому нелегко.
Володимир Єшкілєв На одному телеканалі естрадні клоуни не без гумору «ховають Україну». На іншому йде шоу «Україна має таланти», в якому серед знайдених «талантів» переважають якісь дивні істоти. На третьому каналі розповідають, як у старої автівки, якою їздили пограбовані і вбиті харківські інкасатори, ще за їхнього життя відвалювалися колеса. Ще одне джерело вітчизняної телеканалізації показує податкову декларацію Балоги і повідомляє, що в того бідашки, окрім квартири та гаража на 48 квадратів, майже нічого із нерухомості немає… Різножанрові телекартинки накладаються одна на одну, створюючи синтетичний образ доби. Дух всеохоплюючого банкрутства вештається Україною, як колись привид комунізму — Європою.
Володимир Єшкілєв Час від часу міста, котрі збудовані одним народом, потрапляють під владу іншого народу. Прибульці (заселенці, завойовники) по-різному відносяться до того, що потрапило до їхніх рук. Вандали одного разу вирішили проблему радикально. Імперський Рим, як місце майбутнього мешкання, їх не цікавив і вони, ретельно розграбувавши, спалили Вічне Місто. Але під владою тих таки вандалів, кажуть історики, африканська метрополія Карфаген квітнула і будувалася сім десятиліть. Отже, кожний випадок у фатумах міст є окремим, і від кожного узагальнення тут попахує інтелектуальною спекуляцією.
Володимир Єшкілєв Телефільм перервано черговим рекламним блоком. Цього разу його герої завзято поборюють суху шкіру на ногах. На екрані ціла родина від малого до старого захоплено тре п’яти скребачкою «Пед Егг» і кошмарить неправильні нігті набором «Пед Шейпер». Автори реклами переконують мене, що рішення багатьох (якщо не більшості) життєвих проблем впирається у бридкі нарости сухої шкіри. Мені показують, як зручно ота відшкрябана суха шкіра збирається у приємному на вигляд шкірозбірнику скребачки «Пед Егг». А перед цією пед-рекламою показували батальйон товстих унітазних мікробів, яких безжально змиває жовтуватий миючий засіб. А ще перед тим хтось мився пречудовим шампунем і посміхався на всі тридцять три зуби. А ще до того виявилося, що слуховий апарат підсилює навколишнє матючиння аж до 50 децибел. Й не менш приємно стирчить із вуха.
Володимир Єшкілєв …Фалеристи — це така особлива каста серед колекціонерів. Вони збирають ордени, медалі та подібні до них речі. Збирання нагород завжди й повсюдно вважалося за вишукану забаву. На вищих рівнях ця пристрасть потребує від колекціонера-фалериста фінансових витрат, подорожей, знання історії, широкої ерудиції й навіть певного вродженого аристократизму.
Володимир Єшкілєв Кажуть, що традиція відьмократії (влади відьом) не припинилася й досьогодні. Називають чотири села на Франківщині, до яких ніколи не заходять циганки. Ще називають село у Коломийському районі, звідки не радять брати заміж дівчат. Кажуть також, що до двох відомих місцевих жіночок записуються в чергу львівські і київські політики — довідатися про майбутнє, а може й повпливати на ворогів в особливий спосіб. Чи є в оточенні теперішніх правителів України спадкоємиці відьмацьких кланів, мені невідомо. Дехто називає прізвища і вираховує родоводи.
Володимир Єшкілєв Отже, сталося: перший президент посла… тобто запропонував третьому президентові піти у відставку. Паща вісімнадцятирічного українського «змія державності» вхопила власний хвіст і почала його гризти. Чи то, навпаки, хвіст вхопив пащу — важко розібрати. Маємо таке собі метаісторичне «чарівне коло». Епоха замкнулася сама на себе, і ми врешті-решт прийшли до того, з чого колись починали: невпевненість, бідність, інфляція, зруйновані державні інституції, дискредитовані еліти. Перелік при бажанні можна продовжити.
Володимир Єшкілєв У мудрого Борхеса є притча про народ, що був вигнаний з власної землі, виштовхнутий до іншої сторони дзеркала. Вигнанці перетворилися на відображення імператора — свого завойовника. Але з часом у Задзеркаллі вони зазнали змін (мутацій?) і повернулися назад непереможними. Може, теперішні «сенси світу» зовсім не збираються у віртуал на ПМЖ. Може, Всесвіт хоче лише полікувати себе, відпочити від безупинної еволюції? Відпочити у в сквериках цифрових санаторіїв, куди не досягають найвищі із кризових хвиль. А потім тріумфально повернутися «до себе», вичавлюючи змертвіння матерії з просторів зніяковілих галактик.
Олег Головенський «Якщо у вас немає доброго набору зброї для виживання, купіть його негайно. Хай це буде одним із пріоритетів — після запасу продовольства, води, палива, житла. Купіть хоча б середніх розмірів пістолет, військову напівавтоматичну гвинтівку і пістолет або гвинтівку 22?го калібра… Непогано мати також помпову рушницю, а ще краще — напівавтоматичний карабін…».
Володимир Єшкілєв Наближення весни завжди відроджувало надії. Ці одномірні сподівальницькі відчуття, як відомо, не мають під собою жодної філософської підстави. Вони просто виникають з правічної інстинктивної радості, успадкованої від волохатих предків: зима закінчується, день довшає, ранковий вихід з житлового лігва скоро перестане загрожувати застудою і кліматичним неврозом. Невдовзі полегшає одяг, і всі стрибки вітру зі стихії і спротиву перетворяться на пригоду і гру.
Олег Головенський Ми думали, що «свято живота» у вигляді надспоживання буде тривати вічно.А ще Моня Кант говорив, що шлях до досконалості пролягає через відмову від надмірностей. Але сучасне покоління не читає Канта. Ми і не думали відмовлятися від надмірностей. Тілесний комфорт як і засіб, і сенс «два в одному» формулює: солодко-жирно?смажено-їсти, пити-не?самогонку-а-віскі, жити-в?теплі, їздити-на-лексусах, відпочивати-поза-Україною… «І те?де, і те-пе».
Володимир Єшкілєв Опорні контури тих соціально-економічних процесів, що відбуваються в Україні і світі, найчіткіше визначаються через добре забуту марксятину. Як тільки перестаєш зважати на термінологічну лабуду теперішніх напівграмотних «прогресивних» економістів та офіційних аналітиків, як тільки повертаєшся до класичної класової політекономії Маркса, все прояснюється, і крізь лабіринти словоблудних теорій проступають справжні мотивації правлячих еліт і глибинні причини поточних подій.
Володимир Єшкілєв Суспільство за останні роки розслабило м’язи. Його репресивні апарати охляли, найкращі лягаві розбіглися закордонами та охоронними агентствами. Кілька ментів ще зберегли корисну технічну звичку вибивання-витискання показів, але навіть колеги сприймають їх неоднозначно. Суспільству добре жилося ці останні роки. Воно переважно не зобов’язувало меншу частину співгромадян системно плющити більшу частину. Для цього не було сильних мотивацій. Верхам добре кралося, низам легко пилося, між верхами і низами, як гімну в ополонці, жваво плавалося «середньому класові». Кредитний дощ з глобальної фінансової хмари щедро зрошував тутешню паразитарну людність, яка мріяла про дорогі автівки і сито підсміювалася зі своїх лідерів?долбогрьобів.
Володимир Єшкілєв У різноманітних частинах світу зменшується кількість впорядкованого. Перебіг світової системності швидко втрачає впевнені контури «епохи» і стає звичайнісіньким межичассям.
Володимир Єшкілєв Пам’ятаю, роки чотири тому в середовищі, яке здалеку нагадувало інтелектуальне, були надзвичайно модними теревені про зростання в Україні громадянського суспільства. Мовляв, чи то від вологості, чи то від надмірного споживання наколотих апельсинів, сіра невиразна вітчизняна біомаса кучмівської доби почала невпинно свідомішати, набувати європейських контурів і дивитися в світ через канал чесних новин. Журналісти і гуманітарії тільки що не пісяли від радості, обговорюючи та коментуючи ці епохальні зрушення. Кожного дня вони знаходили нові й новітніші ознаки громадянського дорослішання колишніх жлобів і совків.