Погляд

«Треба рахувати не голови, а гроші»

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

 Наталія Гасюкначальник обласного управління туризму: – Пані Наталю, як вплинули нинішні економічні негаразди на розвиток туризму на Прикарпатті?– Тут, як завжди, є два боки – негатив і позитив. По-перше, українці вже не можуть дозволити собі відпочивати, як раніше. Тривалість перебування скоротилася з двох тижнів до декількох днів. Також люди переорієнтовуються – від люксу до середнього класу. А позитив у тому, що наші заклади відчули – ціни в них надто високі, повернулися до реалій. Якщо раніше проживання коштувало 50 доларів, то тепер – 30, було 200 гривень – стало 50. У кількості туристів ми не втратили, зменшився обсяг отриманих коштів.

– Як область відпрацювала зиму?

– Статистика за півріччя буде пізніше. Втім, вже можу сказати, що добре. Зима була сніжна. Ті об’єкти, які мають постійних клієнтів і оперативно знизили ціни, взимку були заповнені. До речі, збільшилася кількість закладів проживання. Якщо раніше 10 туристів зупинялися у двох об’єктах, то нині – у двадцяти. Є конкуренція, коли йдеться про цінову політику.

– Який рейтинг нині має Івано-Франківщини в Україні?

– Ми у трійці лідерів після Києва та Криму. Власне область, а не весь Карпатський регіон.

– Чим Прикарпаття краще за Закарпаття чи Львівщину?

– Перші місця області допомагає здобувати «Буковель». Але треба сказати, що той рейтинг формується Державною службою туризму та курортів на основі звітності, яка надається ліцензованими туристичними підприємствами. І він є не зовсім правильним. Наприклад, Буковель подає 500 тисяч екскурсантів, бо більшість людей приїздять на один день. Але там не відслідковується, скільки з них приїхало з Івано-Франківська, Києва чи Донецька? Також ми не маємо статистики з об’єктів проживання, які є на спрощеній системі оподаткування. Бо вони не зобов’язані звітуватися за кількісними показниками.

– А як краще рахувати?

– Правильно рахувати не голови, а гроші. Є така штука – мультиплікатор, за яким можна визначити прибуток від туризму. Славське пробувало робити щось подібне. Береться день міжсезоння, коли туристів немає, – рахується проданий хліб. Потім рахують його споживання на 1 січня. Тестують по декількох таких контрольних датах. Потім усе це за формулами переноситься на бензин, ресторани, кафе. Для кожної галузі окрема формула – лише хлібом тут не обійтися. Таким чином можна більш-менш коректно порахувати і гроші, і гостей.

Але й без точних цифр видно, що туристів стало більше. Навіть за відвідувачами Центру турінформації в Ратуші. Часто заходять іноземні пари, які мандрують на авто з трейлерами. І, до речі, їх ніхто не обліковує. Іноземцям у нас добре. Бензин – на рівні долара, проживання – 10 доларів. У них за такі гроші можна кави попити…

– Виглядає на те, що криза навіть певним чином допомогла. А чим сприяє управління туризму?

– Підтримкою проектів, ініційованих туристичними організаціями знизу, представленням області на виставках, рекламно-інформаційною діяльністю.

– Можете навести приклади?

– У травні цього року управління оголосило конкурс. Ми готові були виділяти до 10 тисяч гривень на підтримку ініціатив у галузі туризму. У 2009 році в обласному бюджеті передбачено на це 60 тисяч. Отримали вісім проектів, шість із них виграли: фундація «Карпатські стежки» (Калуш) з проектом облаштування туристичних стежок на Говерлу; Агентство економічного розвитку (Рожнятів) – «Організація рекреаційно-відпочинкової зони біля села Осмолоди; ГО «Бандерівське земляцтво» (с. Старий Угринів) з проектом центру «Батьківщина Бандери»; Івано-Франківська округа Пласту – «Туристичний табір Говерля»; ГО «Клуб мандрів-ників «Золоте руно» (с. Стрільче, Городенківський район) з проектом по Дністровському каньйону; благодійна фундація ім. Короля Юрія – «Туристичні маршрути літератур-ною Івано-Франківщиною».

– Як ви вважаєте, чому подали лише вісім проектів?

– Мало ініціативи. Люди не дуже вірять, а шкода. За всю державу говорити не буду, але в області ініціативу підтримують. Навіть якщо проект не виграє конкурс, але перегукується з програмою розвит-ку туризму в області, то можна його підтримати в рамках виконання програми. До речі, вона (програма) розміщена на сайті ОДА.

Цього року область уже взяла участь у шести всеукраїнських вистав-

ках. За місяць до виставок на сайті ОДА ставимо анонс – давайте матеріали, відвеземо, прорекламуємо…

– А який проект зараз можна назвати найперспективнішим?

– «ВелоКраїна». Його минулого року започаткували яремчанці – ГО «Центр соціальних та ділових ініціатив». Зараз вони діляться досвідом із сусідніми районами. Вже прознакували маршрути, облаштували садиби гаражами для роверів і мийками, поставили альтанки по маршрутах, зробили спецстоянки для велосипедів. Крім того, видали карту по Яремчанщині накладом 10 тисяч примірників. Облдержадміністрація двічі підтримала цей проект по 30 тисяч гривень. І минулого, і цього року. Крім грошей, ми підтримуємо їх інформаційно-рекламно. Нещодав-

но возили Прикарпаттям журналістів із всеукраїнських туристичних видань. Відвідали і «ВелоКраїну», всі були в захваті.

Дуже популярним в Україні є «Карпатський трамвай». А починався він п’ять років тому також з ініціативи «знизу». Нині у них черга – австралійці, поляки, інші іноземці, багато киян. Якщо люди справді чогось хочуть, то їм зазвичай усе вдається.

Андрій Філіппський 

 

Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.