Діяльність наших молодіжних організацій або дуже помітна, або не помітна взагалі. Однак те, що їхня кількість щороку збільшується — факт відомий. Наразі в області їх зареєстровано понад сімдесят. Тож, чим вони займаються після реєстрації, потрібні вони чи ні, і чим керуються молоді люди при об’єднанні в «молодіжки»? Про це погодився поговорити з «Репортером» перший начальник обласного управління юстиції Володимир Ковальчук.
— Пане Володимире, навіщо реєструвати таку велику кількість організацій, якщо працюють лише одиниці?
— Вони реєструються, бо мають конституційне право. Можуть, наприклад, рік не працювати, а потім провести якусь акцію. Це їхнє статутне право. Формально ми можемо здійснювати контроль за їхньою діяльністю: дивитися, чи ведуть вони документацію, проводять заходи. Але ставити їм умову обов’язково працювати ми не можемо. Зрештою, на мою думку, добре, що вони є, хай навіть так багато. Бо із цієї великої кількості відсотків 10‑15 таки працює.
— Що ж робити з рештою організацій, які не працюють вже багато років?
— Дійсно, є питання. В них рано чи пізно все одно почнуться проблеми з податковою, бо на них накладатимуть штрафи за те, що вони не подають фінансову звітність. Оце і є важіль через фінансово‑господарську діяльністю.
— Нам потрібна така велика кількість організацій?
— Якщо з’являються нові люди, які хочуть щось робити, а старі відходять, то звісно треба вітати нових. Правда, шкода, що ті старі «зависають». Відтак, тільки час може показати, чи потрібна аж така кількість. Через суди ми б могли ініціювати ліквідацію тих, які нічого не роблять, але це понесло би за собою багато затрат з нашого боку. Тому ми таке не ініціюємо — хіба за бажанням самих заснов-ників організацій.
— Хто повинен допомагати «молодіжам» і яким чином?
— Є кілька законів про молодіжну політику й укази президента, які постійно говорять про те, що має бути підтримка активних ініціатив молоді. Саме тому для цього виділяються певні кошти в бюджетах і час від часу, завдяки владі, проводяться певні заходи. В яких межах — інше питання, бо зараз криза. Але є проекти, які влада підтримує. Якщо, звісно, вони цікаві.
— У минулому році молодіжні організації отримали 70 тис. грн. З них 50 пішло на «Пласт» — це нормально? Складається враження, що влада підтримує тільки «Пласт».
— Особисто я — прихильник діяльності «Пласту». Можливо суми, про які ми говоримо, взагалі малі, щоб їх ділити. Я знаю, що «Пласт» проводить дуже багато різноманітних заходів, має надзвичайні ідеї. Зрештою, ніхто з інших організацій не має такої чисельності, як вони. Я, наприклад, дав туди своїх дітей і знаю, що там надійно. Так само й багато моїх друзів. Відправляючи туди дітей, люди безпечні, бо до організації є довіра. В області є й комуністична молодь — не знаю, чому туди не дають дітей, але я, наприклад, свою дитину туди давати не хочу. Якщо дивитися на інші молодіжні організації на кшталт «Молодого руху» чи «Молодої Батьківщини», то слід зазначити, що вони мають партійне спрямування, а не всі батьки хочуть, щоб їхні діти були наближені до якоїсь партії.
— Тож, якою має бути молодіжна організація, аби просити гроші у влади й отримати їх?
— Активною та чисельною.
— Чому ж ми не говоримо про ідею, яку хоче втілити в життя певна організація, а говоримо про саму організацію? Невже спершу має стояти виконавець, а вже потім сама ідея?
— «Пласт» подає дуже добрі ідеї, їх і фінансують через це. Відбирають різних, не тільки їм щастить. До речі, у «Пласті» дуже добре побудована кадрова політика: від маленьких до великих. Вони проводять навчання у грі, і це не лобістські інтереси, а побажання, щоб організація й надалі працювала.
— Чим в першу чергу має займатися молодіжна організація?
— Щоб отримати підтримку влади, про них має бути відомо. Тобто акції мають бути відомі. Наприклад, молоді ковалі, або молоді театрали. Якби такі були, то вони би заслуговували на те, щоб влада частково фінансувала їхню діяльність. Так само вони могли б претендувати на якісь гранти.
— Яка різниця між політичною та аполітичною молодіжною організацією і чия діяльність є помітнішою та ґрунтовнішою?
— У нас дуже часто молодіжні організації стають заложниками того, що їх задіюють до політичних проектів. Бо кожна партія хоче мати за собою молодь. Так було за радянських часів, так і лишилося. У даному випадку молодіжна організація має бути аполітичною і показати, що їх не задіюють у чужі проекти. Вони мусять відмежовуватися від політики. Бо сьогодні партія має гарний імідж, а через два-три роки його втрачає. Від цього молодіжна організація втрачає позиції. Такі приклади в нас були.
— Але молодіжним організаціям легше працювати «під» партіями, бо ті хоч час від часу їх фінансують…
— Тут треба обирати. І робити так, щоб не поставити в залежність від партії.
— Які права мають молодіжні організації, чи можуть вони давати свої пропозиції у Верховну Раду, наприклад, щодо якогось законопроекту?
— За Конституцією громадська чи молодіжна організація має статус юридичної особи, тому її звернення підлягає обов’язковому розгляду і на нього мусить бути відповідь. Наприклад, в нас дуже багато екологічних проблем, тому ідеї прочищати річки чи садити дерева мусили би бути підтриманими. От ми згадували «Пласт», а Президент цього року, до речі, видав указ про сприяння роботі «Пласту». І це не тому, що дитина Президента минулого року була в таборі «Пласту», а тому, що організація проводить цікаві заходи.
— Якби дитина Президента була в іншій організації, то може б він видав указ про підтримку іншої організації?
— Але чомусь вона пішла в цю. Ми ж не заставляємо своїх дітей йти в якусь певну — вони самі обирають.
Comments are closed.