Кількість невдах навколо зашкалює та вражає. Їх так багато, що іноді здається, що ти попав до імперії «Попандос». У царство, де здавна сформувався цивілізаційний набір для невдах. Де стали класикою їхні культурні коди. Де освіта дає невдахам дипломи того ж взірця, що й успішним людям. Де мистецтво усіма творами співчуває тим, хто ні на що не здатен: кіношні й літературні персонажі-невдахи завжди симпатичні й завжди «жертви системи»…

В Івано-Франківську з 2008 року говорять про «місто в місті» – новий сучасний мікрорайон на площі, обмеженій вулицями Національної Гвардії, Сорохтея, Чорновола і Коновальця. Гість редакції – керівник проекту, директор ТзОВ «Маодот І» Тарас Виноградник.

Президент публічного акціонерного товариства «Родон» Ярослав Каспрук – про виробництво, споживання та шокову терапію.

Колись були модними шахові змагання між гросмейстерами і комп’ютерами. Але в останні десять років про таке не чути. Чому? Відповідь проста: жодний світовий чемпіон вже давно не здатний переграти сучасну машину із сучасною програмою. Про це воліють мовчати, хоча цей факт є одною із підстав зменшення популярності шахів. Машини знищили міф однієї із найдавніших таємниць та інтриг світу. І це лише маленький шматочок верхівки айсберга.

Цьогоріч заводу «Промприлад» – 105 років. Більшість іванофранківців нині говорять про нього як про минулу гордість міста. Зітхають. А завод просто працює. Про сьогодення та перспективи підприємства розповідає голова правління ВАТ «Промприлад» Андрій Левкович.

Спека ніби сама собою виявляє таємні механізми нашого існування. Судячи з телебачення та інших картинок, таких механізмів є принаймні два. Перший умовно назвемо трансплантацією, а другий – реплікацією. Трансплантація – це коли щось звідкісь виймають (вирізають) і потім приживляють в іншому місці. Останнім часом трансплантація набула глобального масштабу: добрячий шматок півдня антициклони перемістили на північ. Тепер ми вивчаємо побутовий досвід тропічних країн, звикаємо носити у торбі пляшечку з водою, влаштовуємо не передбачені трудовим законодавством сієсти і шукаємо у домашньому взутті каракуртів. Питущі люди кажуть, що знову бачили у Дністрі крокодила…

Новий закон про місцеві вибори нарешті підписаний Президентом. Проте, це не заважає нашим політикам критикувати його за суперечливість чи неконституційність. Жодна із партій-учасниць виборчого процесу та жоден із кандидатів не омине реєстрації в управлінні юстиції. Отже, сьогодні в гостях у «Репортера» – перший заступник начальника Головного управління юстиції в області, депутат облради Володимир Ковальчук.

Те, що настрої та фобії здатні перекидатися з людини на людину, було відомо з давніх часів. Ще у грецьких полісах доби Софокла і Платона фіксували дивні випадки колективного божевілля, коли тисячі людей раптом охоплювала безпричинна паніка. Люди кидалися з міських стін, вбивали своїх дітей, тікали світ за очі. Коли масове божевілля так само раптово припинялось, ніхто не міг пояснити, що ж саме стало його рушійним механізмом. Хтось казав, що паніку підняли жінки на ринковій площі, комусь здалось, що до міста увірвались вороги.

Нині Івано-Франківський локомотиворемонтний – одне з небагатьох державних прибуткових підприємств. Майже 10 років тому завод пережив непрості часи, але зумів піднятися. Навіть минулий кризовий рік підприємство закінчило з прибутком. Нині на заводі працюють понад 500 іванофранківців, він продає свою продукцію по всій Україні і за кордон.

Не встигли обнадійливі написи «Без ГМО» з’явитись на рулонах з туалетним папером, як проблема генетично модифікованих продуктів перетворилась на жарт у порівнянні із новою напастю. Крейг Вентер, керівник інституту JCVI влаштував презентацію першої в історії штучної клітини на ім’я «Синтія», керованої повністю синтезованим геномом. Людською мовою це означає, що мрії фантастів почали збуватися. Людина нарешті навчилась виробляти нові форми життя. І це вам вже не якесь там ГМО. Це справжня революція в технологіях. Овечка Доллі відпочиває і тихо каже «бе-е-е». Людство з піонерсько-атеістичною впевненістю приступає до створення того, чого ніколи не існувало. Бактерій з програмованими якостями. Синтетичної їжі. Штучних організмів.

– Пане Василю, як проходить звичайний робочий день начальника УМВС?– О сьомій ранку я вже на роботі і приймаю чергування. Як правило, кожен день розписаний – наради, кадрові комісії, заслуховування по кримінальних справах, особистий виїзд на серйозні злочини.

Людям притаманно гратись у слова. Всі знають сентенцію: «Будьте простішими і люди до вас потягнуться». Це майже «народний вислів», а значить та умовна спільнота, яку прийнято називати «народом», погоджується з немудрящою «хвілософією», яка в ньому міститься. Але достатньо сформулювати цей вислів точніше, як він набуває зовсім іншого значення: «Будьте примітивнішими і люди до вас потягнуться». От з цим люди вже не погодяться. Тому що подібне тягнеться до подібного, а бути примітивним ніхто не хоче. Навіть той, хто легко і весело погоджується бути «простим».

– Пане Василю, як криза вплинула на видавництво книг?– Скажу з точки зору видавця – в мене колись була своя друкарня, та зараз не вигідно її тримати. Замовлень мало і сусід-ні друкарні, щоб втриматися на плаву, скидають ціну, навіть у порівнянні із докризовим періодом. Лиш би друкувати, рухатися. Люди потрапили в халепу і в один момент стали вдвічі біднішими. Це відбивається і на книжках загалом.

Словосполучення «прикинутись шлангом» набуло поширення у вісімдесятих. Доба тоді була навдивовижу «шланголюб-ною», і люди, яким було ліньки напружуватись і працювати, створили цілу «філософію шлангізму», катехізис якої ентузіасти й ентузіастки переписували від руки. Адже копіювальні пристрої у СРСР, як відомо, були заборонені.

Управлінням житлово‑комунального господарства (УЖКГ) незадоволені всі: від найвищих чиновників до звичайних людей. Майже усі послуги, які надають комунальні підприємства, підпадають під критику – десь дорого, десь неякісно, а десь – усе разом. Нещодавно івано-франківське міське УЖКГ очолив депутат міськради Василь Білик.