Кожна тривалість викликає легке здивування. Нам легше уявити щось миттєве, аніж напружуватись на переліки років і подій. Десь підсвідомо ми розуміємо, що за кожною тривалістю сховано багато щоденної праці. Не радісної праці відкриття і не бадьорої праці оновлення, а одноманітного «сірого вкалування», в якому на кожний відсоток творчості перепадає дев’яносто дев’ять відсотків відповідальності і технічного опрацювання. Тому у всіх ювілеях присутній елемент фантазії. Ним прикрашають минуле і від того майбутнє також стає більш святковим, фестивальним і завішеним кольоровими ліхтариками.
Світанок «Репортера», як і будь-яку містерію народження, заховано в надра таємниці. Зрозуміло: як і кожному проекту, виникненню цієї славної газеті передувало стартове застілля. Найперше зібрання. Якісь люди (прізвища наразі неважливі) сиділи за столом, споживали, закусували й, між іншими розмовами, рахували, в які ж то гроші влетить заснування нового регіонального друкованого ЗМІ. Романтична версія передбачає якесь осяяння, добрий знак або благе пророцтво. Скажімо, до того забутого застілля мала б підійти таємнича стара жінка і сказати: «Дай вам Боже, хлопці!», або щось подібне. Або ж під стіл мала б забігти смугаста кішка і тричі нявкнути. Як відомо, саме після такого знаку проста пиятика перетворюється на Ктиторську Вечерю і на ритуал Заснування. Благе пророцтво, щоправда, забувається вже наступного похмільного ранку і хто тепер підтвердить, що та кішка й направду була смугастою?
Натомість конспіративна версія містить здогад, що виникнення «Репортера» було інспіровано з далекосяжною метою. Що все було наперед розраховано і визначено. Що згідно з накресленою схемою газета мала стати тим, чим вона стала і що остаточне здійснення первинного задуму ще попереду. У цій версії згадане застілля було не початком, а лише продовженням таємної наради, де присутні інші декорації: темні костюми, криваво-червоне вино у високих келихах, антикварні меблі, окультні дипломи на стінах, платинові персні на пальцях і притишені голоси. Як варіант: сауна, красиві млосні дівчата, золоті ланцюги з «гімнастами», махрові халати і «абсолют» з дорогим темним пивом.
Радикальна версія передбачає втручання інопланетян, які по всьому світу створили перспективні ЗМІ, аби контролювати людство перед фатальною датою 21.12.12. Тут, зрозуміло, виникає запитання: а нащо їм те людство контролювати саме в такий спосіб? «Аби знали!» – можемо ми відповісти скептикам і уявити собі як косміти, які шалапутно прикинулися звичайними галичанами, складають список першого складу редакції, як стурбовано рухаються їхні мацаки і антени. Для підтвердження такої версії можна перегорнути старі газети і знайти там згадки про загадкові НЛО над Карпатами, аномальні вогні в небі та принагідні блуди місцевої людності.
А ще цікавіші речі виявляються, якщо з номера в номер читати сьомі речення в лівій колонці на третій сторінці і рахувати, яку кількість літер «п» містять ці речення. Знайдену протягом року кількість літер треба помножити на 33 та взяти кубічний корінь з отриманого числа. Тоді можна точно вирахувати дату прильоту на Землю великих звіздольотів і остаточне просвітлення людства. Що, у свою чергу, свідчить про повну невипадковість такого фрагменту буття, як щотижнева газета з назвою, де перша та остання літери співпадають за накресленням і звучанням.
