Кожне потрясіння на світових біржах змушує мільйони людей згадувати хрестоматійну торбин-ку з найнеобхіднішими речами і придивлятись до вокзальних бомжів. Як вони там живуть? Може і я невдовзі… Тобто, вони згадують, що серед різних рівнів життя є й найрадикальніший – рівень виживання. На якому з усіх можливих мотивацій залишається найпростіша – вижити за будь-яку ціну.
Уже півроку в обласному центрі працює комунальне підприємство «Івано-Франківський міський рекламно-інформаційний центр». Створене воно для контролю та обліку зовнішньої реклами в місті. Про те, як це відбувається, розповідає директор центру Вікторія Шахоріна.
Так уже сталося, що історія у цих землях поділена навпіл – до монголів і після. Розрубане дерево пустило бічне гілляччя, але нікуди не виросло. До монголів історія Східної Європи мала естетичне виправдання. Була красивою. Була ціліс-ною. Розгорталася правильною спіраллю від варварства до політичної форми. Після – лише пустеля, татарщина, зализування ран, «что дєлать?» і «хто вінават?». А ще мавпування. Вишневецький у Лубнах мавпував Париж, Петро у Петербурзі – Амстердам, Август у Варшаві – всі європейські столиці залежно від настрою.
Колись, за радянських часів, на шкільному факультативі з історії нам, учням 10 класу, розповіли про такого собі поміщика Борецького, дідича з українського Сходу. Він у 1918 році (за німецької влади) наказав висікти до одного ціле село, а сімох селян повісив. Коментуючи цей випадок, вчителька підкреслила «як його яскраву класову суть, так і ступінь моральної деградації колишніх кріпосників, експлуататорів і ворогів трудового народу». Учні з учителькою погодились. Моральний покруч. Німецька маріонетка. Повісив трударів. Наказав катувати батогами жінок і неповнолітніх. Ясна справа – садист.
У 1882 році німецький вчений Роберт Кох виявив збудник туберкульозу – бацилу, яку назвали паличкою Коха (сьогодні – мікобактерія туберкульозу). Фахівці кажуть: необхідно пам’ятати, що хворий несе загрозу для оточуючих, а тому важливо завчасу звертатися до лікаря. Про це та інше «Репортер» спілкувався із заступником директора з лікувальної роботи обласного фтізіопульмоцентру Світланою Харченко.
У вівторок, 20 квітня, міською премією імені Івана Франка в галузі літератури відзначили відому франківську поетесу Галину Петросаняк – за книжку «Спокуса говорити». Інтриги, підводні течії, сумнівне коло експертів і «вузький прошарок» номінантів – приблизно так виглядає ситуація із врученням не лише цієї, але й інших премій.
Власне кажучи, політика у нас закінчилась. Тобто не політика у широкому розумінні, а той різновид гризні за владу, що його в Україні за останні 20 років звикли називати політикою. В нас і раніше, за великим рахунком, не було справжніх «лівих», «правих» і «центристів». А тепер вже й зовсім не буде. Будуть лише «правильні ліві», «правильні праві» і «правильні центристи». Причому останніми призначатимуть лише за особливі заслуги.
Овен – це весна і квітень. Така собі зодіакальна «арка оновлення». Лише радіти і грітися на сонечку. А тут на «Інтері» показують співачку, яка без зайвих комплексів рубає естрадно-ужиткову правдоньку: «Від Овнів лише овно». Зрозуміло, що на такі її слова можна й не звертати уваги. Хто, врешті-решт, хто вона така? Нахабна жінка з хижим носом. Котра, як виглядає, вже програла вирішальні битви на дієтних фронтах. Тим більше, що її колишній чоловік-Овен, подейкують, дав їй привід злоститися. Волати до джерел космічної справедливості і грати з себе новітню Касандру. Але, як би там не було, факт є фактом: небесного баранчика ображено. А в мене із цим знаком пов’язані певні вирішальні спогади.
З 1 січня набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань соціального захисту багатодітних сімей». Згідно з ним багатодітні сім’ї отримали право на суттєві пільги. Про найцікавіші нововведення та як вони діють в умовах відсутності держбюджету – у розмові з Володимиром Соловйовим, начальником управління сім`ї, молодіжної та гендерної політики Івано-Франківського міськвиконкому.
Упродовж 27 років він був актором Івано-Франківського облмуздрамтеатру. Саме тут отримав звання заслуженого і народного. Далі – столиця, міжнародні нагороди… Загалом у театрі Сергій Романюк зіграв майже 80 головних ролей, а нині колеги-театрали називають його людиною кіно і актором планетарного масштабу. Романюк-громадянин вважає, що людина прийшла у цей світ, щоби здивувати себе, когось, і при цьому не нашкодити ані собі, ані суспільству.
Серед інших властивостей свята мають одну фатальну. Вони невблаганно зближують нас із телевізором. Цей мирний нерухомий прилад у будні виконує свою головну місію – затуляє пляму на стіні. Навіть ввімкнений, він залишається пасивним елементом інтер’єру. Кольорові картинки, які час від часу пробігають екраном, нікого насправді не відволікають. Звичайні собі прикольні картинки.
«Ти вже дозрів до того, щоб купити машину», – сказала мені подруга після другого келиха вина. Її інтонація не залишала жодного сумніву: це не просто філософський висновок спостережниці, а конкретне побажання з елементами наказу. «Отакої! – подумав я. – Це ж він і є: чисто жіночий спосіб світобачення». Ти собі думаєш, що просто живеш, пишеш черговий роман і полюєш на вампірів, а насправді ти лише дозріваєш до священного чину шофера. Дозріваєш як огірок на городі.
Державна виконавча служба (ДВС) в Україні була створена на базі інституту судових виконавців понад 10 років тому. З того часу Закон України «Про виконавче провадження», яким керується у своїй роботі ДВС, потерпів багато різних змін. Нині служба має як здобутки, так і втрати. Детальніше – в розмові з начальником відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Володимиром Солониною.
Наймудріші з нас знають, що світ є ілюзією. Складною вібрацією крихітних часток, які створюють для нашої свідомості відчуття теплого і зимного, твердого і м’якого. Можна довіряти цій Матриці і сприймати радощі весняного ранку саме як радощі весняного ранку. Можна, навпаки, кожної миті пам’ятати, що весняний ранок лише сукупність складних ілюзій і радіти тому, що всесвітня порожнеча така ж незмінна, як і в незапам’ятні часи Будди.