“Рано я ніс цілий стос конвертів з благою вістю до пошти. І широка щілина приймальної скрині виявлялася замалою, щоби впхати все навіть за п’ять заходів…”
Ворог дійсно готувався заморозити Україну та ЄС восени-взимку. І для цього вони зробили дуже багато, пише Максим Карпаш
Це не пропаганда шукає своїх жертв. Люди шукають свою пропаганду, таку, яку рівень їхнього інтелекту готовий прийняти. Кожен сам вирішує, у що йому вірити, а що заперечувати
“Дідо Богдан привіз із тої війни досить багато скарбу, який, крім усього іншого, виявився і моєю визначальною спадщиною”, – пише Тарас Прохасько
Долина, яка у радянський час добувала стільки нафти, скільки у часи незалежності не могла добути ціла Україна, виконала «квантовий» стрибок у стале енергетичне планування
“Загалом, на мій погляд колишнього студента ІФНТУНГ, в університет вступають з двох причин: якісна освіта (та наука), якісна спільнота. І ці два моменти реалізовує саме ректор”
Аж тепер ми розібралися із дарованими загадками творення настільки, аби зробити новий акт світотворення. Для оцього ми є господом животворящим, деміургом і пантократором
“Цей текст присвячений виборам ректора з багатьох причин. І ці причини мають цілком конкретні імена й прізвища”, – пише Максим Карпаш
“На цьому фронті не завжди відомо, хто твій ворог, розвідувальної інформації не отримаєш почасти ніколи, ресурсів просто мінімум, очікування спільноти й суспільства завше завищені. Словом, дуже складні стартові умови…”
“Я зайнявся літературою передовсім для того, щоби хоч натякнути тодішнім дорослим, що знаю більше, ніж їм здається, але не хочу їх зачіпати, бо дорослі по-своєму дурні, але дуже вразливі”, – пише Тарас Прохасько
“Старші колеги з країн-членів ЄС інколи жартують, що брюссельські бюрократи брали уроки у Москві 1970-х”, – пише Максим Карпаш
“Тож вони пішли у кіно. То був Львів, 1949, пізня осінь, відсутність телефонів. Вони двадцятирічні студентки університету. Недавно одна окупація змінилася іншою”, – пише Тарас Прохасько
“Патріотизм не має шкали вимірювання, не має навіть бази для порівняння. Кожен народ у певний історії його собі винаходить”, – пише Максим Карпаш
Забобон слабкий тим, що є не реальністю, а уявленням. Але потужний він тому, що уявлення і є найсправнішою реальністю, – пише Прохасько