Хмара радіоактивного пилу чи опадів за найсильнішого вітру з точним прицілом на нас може досягти області не скоріше як за 8-10 годин, пише Максим Карпаш
“Хоч мене вчили, що Бог любить, коли його просиш, я уявляв собі, що він і так знає, як може і має бути”, – пише Тарас Прохасько
Як і в Україні, в більшості держав світу, міністерства, що відповідають за кліматичну політику, перебувають на периферії у своїх урядах. Так тривати більше не може та, очевидно, не буде
Але що мене вразило у цих інтимних розпитуваннях і пророцтвах. Усі дитячі мрії і уявлення не виходили за рамки приватного щастя. Так, ніби тоді найактуальнішою нашою проблемою не було питання незалежності
“Ліси є також домівкою для багатьох видів тварин і птахів – їх зникнення стане для нас останнім сигналом про те, що світу кінець”
Дитинство було призначене для того, щоби встигнути щось полюбити і приготуватися до того, як цю любов підтримувати і розвивати
“Знаючи закордонну систему вищої освіти, запевняю, що типовий рівень підготовки на бакалавраті в Україні зазвичай не нижчий, ніж на аналогічних (за фахом) програмах в середньому по вишах Європи”
“А як би хотілося знати, про що говорить Дніпро і дно, вода, і все, що вона несе. Плавні. Городи. Мазут і гівно. Про що говорить чиста вода, коли у неї входить брудна. І тоді уся вода стає брудною. І чиста перестає бути собою”
“За умов дефіциту потужності в українській енергосистемі, особливо у вечірні години, – це черговий удар по нашому майбутньому”
“У роки другої світової мої батьки були малими дітьми. Але саме тому мені у підлітковому віці були дуже цікавими їхні маленько-глибокі спогади”, – пише Тарас Прохасько
“А на початку сімдесятих у наші гори несподівано прийшли жуки. Колоради. Донесло їх з Німеччини й інших картопляних чистилищ. І це було несподіванкою…”
“Однозначного ставлення до цієї ініціативи годі чекати – відразу з’явились активні прихильниці та противники. Відразу скажу, що не підтримую жодну зі сторін”, – пише Карпаш
“Був тоді занадто молодим, щоби розібратися достеменно, що відбувається на перехресті мене і світу, яким дідьком чи ангелом може бути межа між нами…”
“Академічна недоброчесність напряму вказує на корупційність процесів – хтось же навмисне пропустив списане або халатно поставився до своєї роботи…”
“Досі вважаю, що кирзаки – кореневий сенс російської цивілізації. Її, можна сказати, квінтесенція”, – пише Тарас Прохасько