Тарас Прохасько пригадує холодні люті у Львові, наповнені снігом, мистецтвом і чаюваннями

“На одинадцяті уродини тато подарував мені годинник. Якийсь свій старий, але з новим шкіряним ремінцем, помаранчевим ззовні і білим з того боку, що до тіла”

“Скоро стара гвардія почне завивати про відсутність україномовних аналогів «фундаментальних» підручників російською мовою”, – пише Карпаш

“Я був вражений, що вмерти у такий спосіб насправді не аж так легко, а премортіум такого ґатунку суттєво підштовхує до бажання жити далі, і жити легше, і помирати не так важко”, – пише Тарас Прохасько

“Усі сусідні області, хіба, може, крім Тернопільської, мають суворіші обмеження. Якщо нашу область забезпечують на понад 60% від потреб, то щодо Львівщини йдеться про 50% і менше”, – пише Максим Карпаш

Бабця була прекрасною. Здається, що вона дозволила собі таке, що вважалося у інших випадках недопустимим – легко узяла пальцями комірець сорочки полковника із сокирою

“Точної статистики ще немає, але мої спостереження показують, що житловий сектор не економить взагалі, попри усі відключення”, – пише Максим Карпаш

“Тридцятирічний лондонський журналіст Майкл Вінч, зацікавлений подіями після Мюнхенської згоди у Чехословаччині, хоче поїхати на Закарпаття, де проголошена українська автономія”, – пише Тарас Прохасько

Юрій Винничук – про історію торгівлі тютюном на Галичині

“Ми вже довели усьому світу, що ми сміливі, винахідливі, розумні та вправні, працьовиті й відкриті. Залишилось усвідомити це самим”, – пише Мкасим Карпаш

“Ні, вони не відкидали потреби розвитку нації. Вони, власне, на тому наполягали. Вони, зрештою, тільки тим і займалися”, – пише Тарас Прохасько

“Багато промовців прямо чи опосередковано говорять про відкладене до перемоги майбутнє України. І мені це не дуже до душі”, – пише Максим Карпаш

“…коли у шістнадцять років отримував свій перший радянський паспорт і тоді, коли можна було робити дорослий вибір стосовно усіх паспортних даних, дочекався таки тої п’ятої графи, в котрій ішлося про національність, і продиктував дещо схвильованим голосом – українець”.

“Підсумки року намагаються виструнчитись у рядок. Цей ряд дуже строкатий, побитий, втрат більше, ніж здобутків”, – пише Максим Карпаш

Тарас Прохасько зі зворушливою колонкою про українського поета Олега Лишегу