Десь на одному із семінарів з педагогіки почув, що повторювання навчального матеріалу є дуже важливим. Інколи рекомендують викладачам дійсно важливі моменти повторювати аж до 8 разів протягом семестру. На початку війни мені здавалось, що моє та попереднє покоління таки десь допустились помилок. Здавалось, що ми просто не змогли донести до росіян нашу позицію щодо державності, суверенності та національної ідентичності. Аж тут ознайомився зі змістом свіжої наукової публікації. Короткий висновок: у нас навіть не було шансів щось їм пояснити, пише Максим Карпаш у Репортері.
В іменитому науковому виданні Science Advances опубліковане дослідження данських політологів з дуже незвичним експериментом. Вони провели його у 2021 році з 4000 росіян. Важливо, що дослідження було проведене за рік до повномасштабного вторгнення.
Результати вразили самих дослідників. Вони показали, що росіяни масово наполягали на превентивній війні з сусідами, якщо тільки чують про навіть гіпотетичну загрозу. Усе це посилюється та стимулюється «уявним путіним». Тобто, підтримка війни з сусідами працює тільки в бік ескалації – й ніколи не навпаки.
Читайте Максим Карпаш: ЄС фіксує проміжну перемогу в енергетичній війні
Якщо «уявний путін» схиляється до деескалації, то це не впливало на учасників експерименту. Нагадаю, що йдеться про експеримент у 2021 році, майже за рік до повномасштабної війни. Ще до того, як пропаганда почала активно нав’язувати росіянам саме війну з Україною та НАТО. До закриття в рф навіть умовно «ліберальних» медіа.
Цей експеримент можна розцінювати як таку собі симуляцію майбутнього, на жаль, вельми достовірну, з перспективи сьогоднішнього дня. Згадаймо себе у січні 2022 року. Ми не могли повірити, що настільки масштабне вторгнення буде можливим. Описані у статті результати показують, що ще у 2021 році російське суспільство було готове та «чекало» вторгнення.
Суть експерименту була в тому, щоб запропонувати учасникам неіснуючий сюжет «від сусідів маємо загрозу» у стилі російської пропаганди. Після його перегляду можна було спитати в частини учасників: «Враховуючи цю інформацію, чи підтримуєте ви використання російської армії проти (держави) аби їх зупинити?». Також можна було повідомити їм «реакцію путіна».
Читайте Максим Карпаш: жіноча Нобелівка з економіки
«Уявний путін» реагував двома способами: одній частині говорили, що він за ескалацію, іншій – за деескалацію. Важливо, що у своїх «відповідях» він не згадував прямо про збройну відповідь, лишень говорив про наявність/відсутність загроз для російської культури та самобутності.
Така чутливість доволі великої вибірки росіян до напрямку думки лідера є вкрай характерною для диктатур, вказують дослідники у статті. У підсумку, навіть такі м’які впливи на росіян були достатніми задля підвищення підтримки військової агресії проти сусідніх держав від 8% до 48% і аж до 59% – серед тих, хто підтримує путіна.
Завершуючи, повторю, що у нас не було жодних шансів попередити збройну агресію в лютому 2022 року. Підтримуємо ЗСУ, віримо в Бога. Можливо, тільки через втрати і кров до них дійде, що ми окрема держава та самодостатня нація.
Максим Карпаш, професор Університету Короля Данила
Comments are closed.