На початку грудня були презентовані результати дослідження рівня знань старшокласників Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Це дослідження має назву PISA – Programme for International Student Assessment – Програма міжнародного оцінювання учнів). Її започаткували у 2000 році – задля порівняння результатів навчання 15-річних школярів. Адже саме вони за кілька років потраплять в університети та на ринок праці. У розвинутих країнах давно зрозуміли, що людський ресурс – найцінніший, пише Максим Карпаш у Репортері.
Цьогорічні результати без сумніву вказують на так звані «освітні розриви» (через пандемію COVID19), а в таких державах як Україна, ще й «освітні втрати» (через війну).
Отже, ключові результати дослідження.
Українські школярі для держави зайняли 41 місце серед 81 країни. У 2018 – поділили 40 та 41 місця із Туреччиною із 78. За середніми набраними балами (439) українці суттєво нижче від середнього показника для країн ОЕСР (472).
У 2022 році в опитуванні взяли учні тільки з 18 областей України. У звітах нас так і вказують – «регіони України».
Першу трійку цьогоріч зайняли Сингапур, Макао (Китай) і Тайвань. Місця інших держав, які мені видалися цікавими: Естонія – сьома (5 місце у 2018), Польща – 12 (11), Австрія – 16 (28), США – 18 місце (25 – у 2018).
Сингапур, Гонконг, Японія, Корея, Макао і Тайвань показали найкращі результати фактичні у всіх трьох тестах – математиці, читанні та науці) – суттєво випередивши усіх інших. У середньому 69% учнів показали достатній рівень володіння математикою, аби вміти застосувати ці знання у практичних життєвих ситуаціях.
Хлопці випередили дівчат у математиці на 9 балів, а дівчата випередили їх у читанні на 24 бали. У напрямку науки суттєвої різниці між хлопцями й дівчатами не виявили.
Читайте Максим Карпаш: Що таке «зроби сам» у багатоповерхівці
Детальніший погляд на результати українських 15-річних школярів показує позитив. З математики цьогоріч – 41 місце (у 2018 – 43), з науки – 39 місце (43). А от із читання ми з’їхали з 40 на 46 місце.
З одного боку, можемо сказати, що результати й так доволі непогані, враховуючи ефект онлайн-навчання під час пандемії та повномасштабну війну. З іншого – можна почути думку, що могло бути й краще. З різних причин.
Звісно, пандемія та війна не сприяли якості навчання, і загалом це наша слабенька заявка на «післязавтра». Але я також упевнений, що мотивація до навчання формується вдома – батьками, близькими родичами, власним прикладом.
Читайте Максим Карпаш: Пропаганда – як навчання, тільки простіше
Тому перед тим, як шукати, де недопрацювали у школі, відповімо собі відверто:
- Як часто дитина бачить мене із книжкою в руках?
- Як часто ми демонструємо дітям власні знання в технологіях та науках?
- Чи можемо ми з калькулятором в руках пояснити дитині, які знижки в магазинах є дійсно вигідними?
Максим Карпаш, професор Університету Короля Данила
