Катастрофа з підривом росіянами греблі (не дамби) на Каховській ГЕС змусила багатьох задуматись про екологію. Остаточні наслідки цього лиха ми побачимо згодом. Та й тепер зрозуміло, що вони гігантські. А у глобальному вимірі є думки про те, що людство таки пройшло відмітку щодо глобального потепління – начебто вже будь-які зусилля не допоможуть повернутись на доіндустріальний рівень, пише Максим Карпаш у Репортері.
Читайте Максим Карпаш: Екоенергетичний удар по Каховській ГЕС
Нещодавно Міжурядова група зі змін клімату опублікувала вже останню частину свого звіту. Підсумували восьмирічну працю сотень учених та експертів, надали рекомендації для урядів країн світу. Деякі з цих рекомендацій очевидні, інші не дуже очікувані. Загалом їх вісім. Тому дозволю собі розгорнуто представити ці рекомендації та дати власну оцінку в українському контексті.
Отже, вийде текст із двох частин, нині – перша.
1. Скорочення викидів метану
Справа у тому, що метан у 80 разів шкідливіший для клімату, ніж двоокис вуглецю. Цей газ викидається в атмосферу під час видобутку вугілля, нафти та газу, розкладання будь-яких органічних решток тощо. У світовому контексті саме росія є головним джерелом викидів метану під час добутку вуглеводнів.
Для України ж важливим є підтримання системи транспортування нафти й газу в належному стані, а також активні кроки до вирішення питання засмічення країни, включно із сортуванням сміття. Спалювання сміття – це і спосіб отримання енергії, і шлях до скорочення викидів метану та прибирання країни.
2. Зупинка знеліснення
Звісно, в основному, йдеться про так звані «дощові ліси» у Південній та Центральній Америках, тропічних африканських країнах. Ті величезні масиви рослинності є головними поглиначами двоокису вуглецю. Ліси є також домівкою для багатьох видів тварин і птахів – їх зникнення стане для нас останнім сигналом про те, що світу кінець.
Україна також володіє значними лісовими масивами, але війна лише погіршує ситуацію. Кожне посаджене деревце важливе, тож у будь-якому разі – до праці.
3. Відновлення деградованих земель і зупинка розширення земельного фонду для рільництва
Величезна кількість земель і водних зон перебувають у занедбаному стані після людських втручань (наприклад, кар’єри та покинуті будови) і стихійних лих. Зруйновані війною в Україні суходільні та водні екосистеми до чи після перемоги можуть стати активними поглиначами двоокису вуглецю.
Щодо зупинки розширення земель для рільництва – сучасні агротехнології перебувають на такому рівні, що збільшення урожайності більше залежить від точності доставки добрив та води, ніж від площ.
4. Зміна агротехнологій та способу харчування
Забезпечення харчами майбутніх поколінь з існуючим меню оцінюють як неможливе. Нам слід зміститись до більш усталеної дієти, яка містить більше рослин та менше м’яса з молочними продуктами. Добрива, які використовують для підвищення урожайності, призводять до викидів оксидів азоту, які є сильними парниковими газами. Точне землеробство дозволяє зменшити кількість використовуваних добрив.
А от щодо харчування ситуація складніша – у світі третина усіх харчів, призначених для людей, марнується. Слід зменшувати обсяги невикористаної їжі, ширше застосовувати холодильну техніку – у багатьох країнах так званого Глобального півдня у не надто забезпечених родин просто бракує холодильників. Для України головний виклик – це зміни харчових звичок: тільки згадайте як у нас «не чіпай, то на свята», «їжте, не буде ж пропадати».
Про наступні кроки – наступного разу.
Максим Карпаш, професор Університету Короля Данила
Читайте Максим Карпаш: Нинішні вступники мають складний вибір
