З 6 по 10 лютого в Івано-Франківську відбувається VII Національна сесія Європейського молодіжного парламенту (ЄМП). До міста з’їхалися делегати з усієї України та закордону. Нинішній гість «Репортера» — головний організатор заходу Наталія Калин.

За вікном — майже весна. І тут же закипіли обмінні процеси в людському організмі. Засяяли очі та навіть кисню, здається, можна вдихнути удвічі більше!

Веселі пані з гардеробної пам’ятають Штепселя з Тарапунькою та бояться живої риби у жіночих сумочках.

Щось у нас не теє. Суд забрав звання героїв у Степана Бандери та Романа Шухевича. З незалежного тестування зникли їхні імена, натомість там з’явилися дуже вже «сумнівно-героїчні» постаті. Але, на щастя, з сердець людей не так просто стерти імена правдивих героїв України.

Кожен, хто хоча б раз чув історію про християнського священика Валентина, навряд чи лишився байдужим. Маю надію, вона сподобається і вам.

На Прикарпатті 14 років поспіль проводиться спортивно-мистецьке свято «Ніка». Стільки років — це вже історія. А якщо взяти до уваги, що кожен із номінантів — це особистість, яка прославила Україну в Європі чи у світі, а як мінімум — область на всю Україну, то не віддячити цим людям хоча б нашою увагою було б великим гріхом. Одним із найтяжчих гріхів є невиплата людині чесно заробленого.

Як думаєте, що краще та практичніше — бути високим чи низьким? І там, і там є свої переваги й недоліки, але я ще ніколи не чув від людей високого зросту фразу: «Хочу стати низьким». А от вирости мріють часто. Організму можна допомогти. Правда, це потребує трохи волі та режиму. Одним словом, якщо хочете — зможете.

Набридло на свята прикрашати домівку традиційними дощиками, сніжками та кульками? Хочеться оригінального? Беріть на озброєння методику предків — спробуйте виплести солом’яного павука чи гірлянду-їжачиху, зробити з видутих яєць паяциків або птахів. Тоді дім буде не лише красивим, а ще й захищеним позитивною енергетикою. А щоб розказати, як воно робиться, ми подалися у коломийський музей «Писанка».

Минуло свято Нового Року, феєрверки, гулянки й гостини. Це дивно, але ми так любимо святкувати, що деколи забуваємо хто ми, де народилися і що у нас святе.

Новий рік для всіх єдиний і для кожного свій. Так уже воно є. Спільними є лише очікування та приготування. І всі, як правило, з невеликим сумом прощаються зі старим роком, бажають, щоб негаразди залишились у минулому, а новий приніс лише добро.

В Івано-Франківську його добре знають як журналіста, громадського діяча, розповсюджувача книжок і просто як добру людину. А нещодавно Любомир нагадав усім, що перш за все він поет. Майже через 14 років вийшла друга збірка поезій Стринаглюка «Бентежні видива».

Кінець року веде за собою цілу череду застіль. Недарма цей період (із січнем включно) називають п’яним. І часто після свят починаються серйозні проблеми зі здоров’ям. Як підготувати організм до численних застіль та комфортно відсвяткувати – у розмові з головним гастроентерологом області Людмилою Мисліборською.

Люди завжди повертаються на місце знакових для них подій. Буває, що реально, а буває — в думках. Сьогодні спробую подумки повернутися в місто Олімпія (Греція) з його античним стадіоном, де Олімпійські ігри проводили ще у 470 році до н.е. А ми там були у 2004-му й саме про це я маю історію.

Данилюки живуть на околиці, до найближчої хати — метрів 300. Нині по снігу там особливо не пролізеш, та вони на це й не здатні. Їх двоє, син і мама, йому 35, їй 67. Дмитро — інвалід з дитинства, ДЦП, візочник, а пані Ганна — просто немолода, нездорова, побита життям жінка. Кажуть, сьогодні ніхто до них не ходить: ані родичі, ані сусіди. Минулої неділі туди прошкрябався «Репортер».

Деколи дивуєшся й не розумієш, що штовхає людей на вчинки, які в буденному житті зовсім не вписуються у логічний ланцюжок. Напевно, на них здатні лише сильні особистості, які вміють пояснювати свої дії та відповідати за них.