Якби мені вісім років тому хтось сказав, що мій син гратиме в баскетбол та ще й не в Україні, а в команді вищого дивізіону Франції, я б не повірив. Бо тоді при зрості 160 см 12‑річним хлопчиком він займався плаванням і штовхав ядро у мого тренера. Правда, у вільний час відвідував секцію з баскетболу. Та коли за наступний рік він виріс на 33 см, ми почали більше задумуватися про баскетбол. Погодьтеся, 193 см у 13 років — це щось. Зараз, двадцятилітній, він має 2,05.

Сьогодні навколо страшного Голодомору 1932‑1933 років точиться багато суперечок, а пам’яттю про цю трагедію завзято спекулюють політики. Але ще живі очевидці, які все пам’ятають, хоч і воліють не згадувати той жах.

З давніх-давен, із покоління в покоління, передавалися знання про цілющі властивості висушених плодів фруктових дерев і не тільки. Їх завжди брали з собою мандрівники та воїни прадавніх часів. Це було зручно, вигідно, а головне — корисно. Із власного досвіду можу сказати, що у кожній із 42 країн світу, в яких мені пощастило побувати, я зустрічав сухофрукти або смакував те, що з них готують.

«На виборах ректора я не обіцяв гречку та ковбасу, — каже Ігор Цепенда. — Ми всім колективом спільно оцінили ситуацію, а далі я запропонував шляхи виходу. Колектив усе відчував і розумів».

Сьогодні поговоримо про діабет, про те, як із ним жити. Жити повноцінно, практично ні в чому собі не відмовляючи.

Міський голова Віктор Анушкевичус пішов у відпустку. Повернеться він до роботи після виборів. Це у тому випадку, якщо не стане народним депутатом. І скоріше за все ненадовго, бо, як пообіцяв секретар міської ради Руслан Марцінків, його одразу ж відправлять у відставку.

Вибори — це обирання когось, чогось для когось або для чогось. Відбір буває природний і штучний, або іншими словами – селекція. Природний — це коли виживає сильніший, мудріший, якісніший, а селекцією можна скерувати будь-що і будь-кого в потрібний бік. Якщо після природного відбору перспективу розвитку можна прорахувати та спрогнозувати, то після селекції генно-модифіковані продукти вже через одне-два покоління можуть дати таку мутацію, контролювати яку буде просто нереально.

«У мене було дуже важке дитинство, — розповідає Ріяфет Гасимов, — тому ще в молодості вирішив для себе, що до 30 років матиму машину та квартиру, а вже потім одружуся. Так і сталося, спершу купив машину, потім — квартиру, далі захотів створити сім’ю».

Понеділок, 3 вересня, перший день Всесвітнього газетного конгресу. Черга на вхід до Жовтневого палацу в Києві. У черзі — понад 700 редакторів і видавців майже з усього світу. Україна вперше приймає такий великий журналістський «зліт». На відкритті мають виступати президент Всесвітньої асоціації газетярів Метью Джейкоб, віце-президент Української асоціації видавців періодичної преси Борис Ложкін і Президент Украї­ни Віктор Янукович.

Саме так, а не інакше. Саме тоді, коли овочі набрали вітамінної сили, а грибочки максимально насичені білками, їх треба збирати та консервувати. Способів консервації є декілька, а рецептів — безліч. Погодьтеся, що всі вони мають право на життя, бо кожна сім’я має свої традиції та свої родзинки у приготуванні. У когось вони гостріші, у когось лагідніші чи солодші, але найсмачніші, напевно, ті, які готували ваші матуся чи бабуся. Смакові рецептори в дитинстві загострені, тому залишають дуже яскравий відбиток у карті пам’яті, яка розміщена в людській голові, — на все життя.

«Працюючи на «Голосі Америки», я відчуваю, що щось роблю для України, — каже Андрій. — Так у мене не втрачається зв’язок з Україною. Відчуваю, що роблю для українців щось корисне, може, навіть свій малий внесок у розбудову демократії».

Слово «гурман» — французького поход­ження. Але вражає інше. Така, на перший погляд не дуже велика за територією Франція, а яка потужна культурно-знакова країна?! В який бік не подивишся, майже скрізь бачиш французький слід. Кулінарія, мода, виробництво, музика, футбол, машини, літаки, одяг — всюди звучать вони. Чому так?На мою думку, це тому, що вони себе люб­лять, рекламують, пишаються собою.

«Я ніколи не купую ніякі нагороди, — говорить Лідія Шкрібляк. — Краще витрачу гроші на тренінг, адже в житті треба постійно вчитися й рухатися вперед. Чудес не буває — якщо ти зупиняєшся, то дуже швидко опинишся позаду».

Я пригадую, яким щастям для мене була довіра батьків піти по хліб у магазин. На решту, яку повертала продавець, завжди можна було щось купити – чи морозиво, чи заварний сухий крем у пакетику, або на крайній випадок — маленьку запечену булочку за 3 коп. От такими були синоніми дитячого щастя в часи мого дитинства.

Безе, бланманже, грильяж, крем-брюле, еклер, шарлотка, суфле, купа інших, усе це — «козирний» підрозділ французької, а тепер уже й світової, кухні. Чому французької? Бо саме французи диктували й донині диктують моду в цій категорії кулінарії. «Десерт» з французької означає — розчистити стіл. Це завершальна страва, яка має покласти смачну крапку наприкінці обіду чи вечері. До речі, в Китаї також є категорія, схожа на десерти, але її подають перед основ­ними стравами до чаю, називається вона — дім-сам або дянь-сінь.