З 6 по 10 лютого в Івано-Франківську відбувається VII Національна сесія Європейського молодіжного парламенту (ЄМП). До міста з’їхалися делегати з усієї України та закордону. Нинішній гість «Репортера» — головний організатор заходу Наталія Калин.
— Наталю, що таке Національна сесія?
— Для початку, напевно, треба трохи розповісти про сам молодіжний Європарламент. Він заснований 1987 року та об’єднує 36 національних комітетів. В Україні ЄМП активно діє з 2000 року, а офіційно оформлений у 2002‑му. Це унікальна освітня й дебатна платформа, аналог «дорослого» Європарламенту. Її учасниками є молоді люди віком до 22 років. ЄМП бере участь у різних проектах, але основним заходом є сесія. Сесії також бувають різні: міні-сесія, регіональна, національна, міжнародний форум і міжнародна сесія.
— Як саме виглядає захід, який нині проходить у Франківську?
— Національна сесія об’єднує 140 людей — з України та 36 європейських держав. Сотня українців, решта — іноземці: Грузія, Велика Британія, Естонія, Латвія, Польща, Молдова тощо.
На сесії є різні види занять. Спершу побудова команд, потім робота в комітетах. Комітет складається з 12-13 людей, їх очолюють тренери — українець та іноземець. Усі працюють англійською мовою. Тренери лише модерують роботу групи. Тема нинішньої сесії — «Цінності Європи», і кожен комітет прив’язаний до певної цінності.
— Наприклад?
— Наприклад, право на кращу освіту. Комітет називається «З питань навчання та освіти». Що обговорюємо? Європейські виші в більшості приватні, українські — переважно державні. Порівнюємо, яка ж освіта краща — державна чи приватна?
Три дні люди працюють у комітетах, потім виробляють резолюцію, захищають її на Генеральній асамблеї в останній день. Завжди є дебати, бувають дуже запеклі. Потім усі голосують. Результат голосування впливає на те, чи будуть підніматися ці теми на міжнародних сесіях, які ідеї будуть запозичені.
Нинішня сесія — найбільша в межах України.
— Чому в Івано-Франківську?
— Аби провести таку сесію, треба написати проект і виграти змагання з іншими містами. Їх було приблизно з десяток. Це мають бути міста з хорошим економічним і культурним потенціалом. Ми виявилися найкращими — і проект, і місто. Тим більше, що ми вже проводили подібний захід у 2011 році, але у значно менших масштабах.
Цього разу, крім більшого формату, ще є вечірня програма, євроконцерт, на якому учасники презентуватимуть свої таланти та свою країну. Одразу кажу, що алкоголю там нема…
— На які гроші існує ЄМП?
— На внески від благодійних фондів і громадських організацій. Навзаєм ми підтримуємо проекти партнерів — наприклад, надаємо волонтерів для їхніх заходів. На сесії розміщуємо їхні банери, запрошуємо медіа, ставимо логотипи на матеріалах. Взагалі, провести нашу сесію — дуже поважно. Наприклад, мер Барселони колись писав листа до міжнародного ЄМП з проханням надати місту право приймати сесію. І це не виняток.
— Наша влада підтримала із задоволенням?
— У 2011 році підтримувала область. Цього разу молодіжну адміністрацію ОДА це чомусь не зацікавило. Мені сказали, що тоді ідея не спрацювала. Я втратила місяць на перемовини, потім звернулася до міського голови. Найбільше нас цікавило приміщення для проведення сесії. Мер написав листа голові ОДА Михайлу Вишиванюку, той підтримав зі свого боку. Також Віктор Анушкевичус познайомив мене з молодіжним міськвиконкомом, і все вирішилося протягом тижня. Дуже допоміг студентський сенат ПНУ і ректор Ігор Цепенда. Взагалі, люди, які розуміють, наскільки це важливо, вирішують усе дуже швидко — тут не треба довго ходити, просити, переконувати.
— Ну, ви подумали, посперечалися, затвердили. Що буде далі?
— Потім матеріали сесії публікуються на сайті міжнародного ЄМП. Наші висновки врахують при підготовці міжнародної сесії. А звідти — до «дорослого» Європарламенту.
— Вони зважають?
— Звісно, інакше б не підтримували молодь. Наша організація діє під патронатом президента Європарламенту Мартіна Шульца та Генерального секретаря Ради Європи Турбйорна Ягланда.
— Як звичайний українець може потрапити до ЄМП?
— Я дізналася з інтернету. Повернулася зі стажування в Канаді. Знайшла офіційний сайт молодіжного Європарламенту. Там потрібно заповнити заявку, потім з тобою спілкуються, оцінюють рівень англійської (її знати необхідно). Треба шукати, працювати — тоді все вдасться.
— А як ви опинилися в Канаді?
— Є канадсько-українська парламентська програма. На неї я також натрапила в інтернеті. Там потрібно цілий рік писати статті, проводити дослідження, коментувати, тобто брати активну участь. Потім вони визначили 60 людей, після різних тестів залишили, здається, 25 і на два місяці відправили в Канаду на стажування.
Я була в Оттаві, у канадському парламенті, в офісі депутатки Джойс Бейтмен, яка обиралася від округу «Південний центр Вінніпегу», провінція Манітоба.
— Що вразило найбільше?
— Чистота на вулицях, ввічливість водіїв і пішоходів. А в парламенті я була асистентом депутата. Робота в парламенті має дві категорії — або депутат, або асистент, який усе готує для депутата. І цікаво, що той дійсно потім розбирається у найдрібніших речах, які для нього підготували!
Щодня є година для публіки. Будь-хто може зайти до парламенту з паспортом і бачити роботу депутатів з балкону.
— Прості канадці — активні?
— Дуже! Вони постійно протестують. Іду на роботу — газони, травичка і люди стоять з плакатами. Вони просто не дають владі спокійно жити.
Найболючіше питання — податки. Ще гендер, екологія. Я витратила багато часу на розшифровку петицій. Бо люди пишуть ручкою, а треба подати набраний текст, усе перевірити — імена, адреси. Наприклад, люди вимагали притулок для бездомних тварин. Депутат потім ці документи розглянула та подала до парламенту. Бо то її округ, і вона на вибори йшла з певними обіцянками.
Шкода, я не була в нашому парламенті, тож не можу порівняти. Але виглядає, що в нас усе інакше…
Замість резюме
Наталія Калин, студентка п’ятого курсу Інституту туризму ПНУ ім. Стефаника (денна форма навчання) й факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету ім. Федьковича. Член департаменту людських ресурсів ММГО «Європейський молодіжний парламент — Україна».
Comments are closed.