Знай наших!

За вікном — майже весна. І тут же закипіли обмінні процеси в людському організмі. Засяяли очі та навіть кисню, здається, можна вдихнути удвічі більше!

Спортсмени також відчувають ці процеси. Можливо, ще гостріше. Бо в них через фізичні навантаження гормональний рівень завжди вищий. Тому з приходом весни втримати цей табун гормонів дуже важко.

Сьогодні — ще про одну знакову постать для нашого краю, заслуженого майстра спорту України з легкої атлетики Сергія Осовича (чемпіон Європи 1991 року серед юніорів, переможець Кубка Європи 1994, срібний призер чемпіонату Європи 1994, четверте місце на Олімпіаді в Атланті, чемпіон Європи 1998 та чемпіон Австрії 2005).

Рекорди Осовича вражають і сьогодні: 10,04 сек. на стометрівці, 20,40 (рекорд України для залів) на 200 м. Крім того, він був переможцем багатьох етапів Гран-прі та одним із небагатьох, хто міг справді конкурувати з темношкірими атлетами. Знаковим у його кар’єрі був 1998 рік. Тоді Сергій не програв жодного старту. У березні 1998‑го в іспанському місті Валенсія відбувався чемпіонат Європи у закритих приміщеннях. Легкоатлетична арена в середині велотреку нагадувала арену для кориди. Запальні іспанці вболівали за всіх, хто демонстрував високі результати.

Україну представляла делегація із 24 спортсменів. Сергій змагався у спринті на 200 м. І вже з перших кіл відбору було видно, що він лідер. Потужний старт, розгін по прямій, вхід у віраж і спокійний, без напруги, фініш. Він беріг сили до фіналу. Фінал відбувався в передостанній день чемпіонату, і всі, хто вже виступив, були на трибуні. Старт для Осовича був вдалим, на виході з віражу після перших 50 м він уже вигравав у всіх 2 м. Пряма, другий віраж — і фініш на повну потужність з піднятими догори руками. Є новий рекорд України на 200 м і золото чемпіонату Європи! Я дав йому прапор і він під оплески трибун зробив коло пошани.

Для України Сергій це зробив вдруге — після харків’янина Миколи Розгонова здобув золото з рекордом України.

А потім була смуга невдач. Автокатастрофа, довге відновлення та практично забуття як спортсмена. Виключення зі збірної, зняття стипендії саме тоді, коли гроші були вкрай необхідні. Зневірившись у своїй необхідності для збірної, Сергій у 2003 році виїхав до Австрії. І вже у 2005 році став чемпіоном цієї країни в бігу на 100 м і бронзовим призером Кубка Європи в естафеті 4 х 100 м у складі її збірної. У 33 роки Сергій втомився бігати спринт, і йому запропонували посаду головного тренера молодіжної збірної Австрії. Через рік він з нею виграє європейське срібло. А ще працює викладачем у гімназії. Шанований, потрібний і успішний. Там, але не тут, на жаль….

Ми бачилися з ним у Відні, де Сергій з дружиною й трьома дітьми живе серед троянд та історичних пам’яток. Його дружина Світлана поділилася секретами здорових сніданків для чоловіка-спортсмена.

Вам, певно, це буде цікаво.

Сік із цитрусових + чорний хліб

Таке поєднання смачного і корисного надасть сили та зарядить енергією на весь день. Сік грейпфрута та апельсина дасть денну норму вітаміну С, а хліб із муки грубого помолу — вітаміни групи В, клітковину й залізо.

Помідори + перець

Неперевершений смак цього коктейлю з болгарського перцю та свіжих томатів очистить організм від шлаків і покращить травлення.

Йогурт + вівсяні пластівці

Йогурт містить необхідні організму білки, які засвоюються краще ніж ті, що в молоці. А якщо додати вівсяні пластівці, то збагатимо його вітамінами групи В. Такий сніданок не тільки очистить кишечник, а й позбавить відчуття голоду на чотири години.