Роман Фабрика Коли ми згадуємо наш Дністер, а цю велику річку України ще називають Дністро, Ністру, то в уяві виринає спочатку маленький струмочок у Бескидських Карпатах на Львівщині. Саме там, на висоті 760?м над рівнем моря бере свій початок ця водна артерія. Її довжина понад 1360?км. Науковці, які в різні роки досліджували території, якими несе свої води річка до Чорного моря, відзначали незначну водність Дністра, але завжди наголошували, що ця річка є визначним ландшафтним кордоном, пристосованим до крупних геотектонічних структур Європейського континенту.Приблизно таким був початок розмови з молодим науковцем, кандидатом геологічних наук Денисом Зоріним. Кілька років він присвятив дослідженням Дністра, Дністровського каньйону. Цьогорічного літа п. Денис захистив дисертацію і видав еколого-туристичний нарис «Дністровський каньйон».

Надія Шегда У Коломиї, в місті, яке славиться своїми диво?писанками і особливою аурою, що панує там споконвіку, впродовж чотирьох днів звучала особлива українська класика. В пам’ять геніального українського митця 22 роки тому (три роки після смерті українського композитора, народного артиста України), у Коломиї започатковано фестиваль ім. Анатолія Кос-Анатольського. З 28 листопада по 1 грудня у музеї історії міста Коломиї та МБК «Народний дім» звучала українська класика. Це, до речі, єдиний в Івано-Франківській області фестиваль класичної музики.

Надія Шегда В Інституті філології Прикарпатського Національного університету ім. В.?Стефаника «літературне життя вирує» — мовив на зустрічі у залі бібліотеки 3 грудня завкафедри української літератури Степан Іванович Хороб. Але ж де, як не там?

Надія Шегда Серія книг, яку презентує об’єднання «Моє місто» та видає «Ліліея НВ», минулого тижня поповнилася ще чотирма примірниками. Під час презентації 27 листопада в арт?кафе «Химера» краєзнавці «вивели у світ» нові та напівзабуті старі історичні розвідки про історію Івано-Франківська.

Надія Шегда 29 листопада, у суботу, в Івано-Франківську відбулося урочисте відкриття Культурно-мистецького Центру «Є». Те, що відкриття велетенської книгарні, яка покликана задовольнити, так би мовити, форматного читача і відвідувача, а окрім неї і арт-клубу «Гармидер», і кафе для найменших, і виставкової або конференц-зали відбулося саме в нашому обласному центрі, руйнує, за словами Юрія Макарова, забобон про те, що все в Україні найкраще — має відбуватися у столиці.

Наталя Білик У понеділок, 24 листопада, в Івано-Франківському обласному академічному музично-драматичному театрі був аншлаг. З гастролями у нас побували відомі актори Київського театру ім. І. Франка, тобто, як каже сам Султан Сулейман (Анатолій Хостікоєв), Театральна компанія зі «скромною назвою» «Бенюк і Хостікоєв». Разом з Наталкою Сумською на сцені нашого театру актори «переспівали» класику.

Надія Шегда Самодостатньому скульптурові, талановитому живописцю, інтелігентному майстрові і талановитому педагогу Августу Басюку виповнилось 70.

Надія Шегда Виставкова зала Івано-Фран­ківського художнього музею гостинно запрошує на виставку «Барви нашого краю» Віктора Семеняка, яку відкрито у малому залі.

Надія Шегда Кажуть, що життя — це танець. Не погодитесь? Скільки треба подолати кордонів, щоби зробити перший крок, зуміти відчути партнера, зуміти прожити отих всьго лише п’ять хвилин, але в одному ритмі, в однім звучанні, в одному танці…

Надія Шегда Хто не знає Сергія Леонова? А «Руру»? Він з нею уже два роки. Небагато, звісно. Але, якщо зважити на те, що їх у нього було ого-го… «Перкалаба», «Хвиля», «Округ», «Магія»…А ще у Сергія є коліжанка, яка зачарувала його, коли хлопцеві виповнилось 13, — і вперто не відпускає зі своїх обіймів аж досьогодні. До речі, зараз це дуже чітко, визначено і, ЩО найголовніше — взаємно. Про такий вибір кажуть: раз і назавжди. Але були часи, коли тривали пошуки, а тому з’являлися різні спокуси. Проте прийшло розуміння — і Сергійко втямив, що найкраще, найбільше і найбажаніше (а у фінанасовому плані зокрема), до нього приходило завдяки тому, що поруч була вона — ГІТАРА.Їх семеро. Грають етно, фольк-рок, клубний рок і панк, поєднуючи абсолютно різні стилі легко і вдало. А вдається така компіляція завдяки тому, що за плечима чималий досвід. Щодо інтенсивності: мають хлопці нестримну ненаситність народжувати все нові і нові тексти. Ця парафія виключно Леона і Хоттаба. Щодо стереотипів: хлопці успішно руйнують вже наче й звичне тавро: Музика — значить повсякчас, до…, під час, чи, принаймні, після виступу обов’язково п’яненький. Як розповів лідер музичної формації, хлопці нічого не п’ють, не курять, жодних допінгів не вживають, але… їх несе. Серед гуртів, які заявили про себе два роки тому, за кількістю виданих альбомів вони рекордсмени («Рура», «Моя любов», Бджілка Майя»). «Гвинт» — ось вам секрет і назва четвертого альбому у стилі панк-рок, над яким уже працюють запальні і драйвові рурівці. Та це згодом.А напередодні зйомки кліпу «Рури», що знаменуватиме водночас і презентацію третього альбому «Бджілка Майя» (в п’ятницю, 15?го у «Химері») — дещо із рурівського життя від Сергія Леонова.

Надія Шегда У четвер, 6 листопада, у Франківській, «Химері» гостювали головний редактор незалежного культурологічного часопису «Ї» та Ірина Магдиш, співредактор часопису. Багато цікавого і корисного прозвучало з їхніх уст, зокрема з царини сучукрліту та видавничої справи на теренах Галичини.

Надія Шегда З 6 по 9 листопада в Івано-Франківську гостював Київський академічний театр оперети, якому в цьому році виповнилось, як і нашому обласному музично-драматичному, 70.

Надія Шегда Слухала рок, а співає оперу… не часто таке зустрінеш…Дитинство за кулісами — під час концертів відомого музиканта, а для Ірини Житинської — батька, Тараса Житинського, виховання на рок-музиці, навчання по класу скрипки. Далі — вокальне віділення Київської Академії музики ім. П.?Чайковського, участь у багатьох концертах та фестивалях в Україні та за її межами, дипломи лауреата всеукраїнських та міжнародних конкурсів («Нові імена України», «Мистецтво ХХІ століття», «Конкурс молодих співаків ім. А.?Солов’янен­ка») — ось такий, здавалось би, нецілеспрямований до оперного п’єдесталу шлях вивів Ірину саме на оперну сцену. Хоча, як зізналася дівчина, вона мріяла бути поп-зіркою. Та згодом доля повела її іншим шляхом.

Іван Бондарев В попередніх статтях на тему івано-франківських пам’ятників, ми вже дали їх історію часів Польщі та Австро-Угорщини. Сьогодні — про пам’ятники радянських часів.

Надія Шегда Їх хочеться слухати, на них цікаво дивитися. Зріла концептуальна лірика, справжній андеґраунд. Колоритне звучання, та й, зрештою, історичний образ, що так чи інак, а все ж переосмислений. А переосмислення певного образу історії, як знаємо, рівнозначне її творенню. Щоби творити осмислюючи, за плечима треба щось мати, чи не так? Що? Де? І як?В ексклюзивному інтерв’ю для читачів газети «Репортер» лідер музичного гурту «Пропала Грамота» з Кам’янця-Подільського Павло Нечитайло поділився роздумами про укрсучшоу-біз і поєднання в ньому різних сучасних та й не дуже течій; розповів про авторський жанр — ПОДІЛЬСЬКИЙ ФУНДАМЕНТАЛ, який поєднує елементи фольку, фанку, року, хопу, афробіту; про те ЯК впродовж десяти років «Пропала грамота» не змогла зійти з дистанції; про те, чи вдається йому протистояти тій деструкції, яка закладена у його прізвищі, і все ж бути обізнаним з літературою та історією, і навіть про геть особисте й те, що «не для всіх» — «божественну наречену», яка полонила козацьке серце сучасного Нечитайла.