Надія Шегда Зважаючи на те, скільки люду було на виставах івано-франківського облмуздрамтеатру впродовж останнього театрального сезону і яких рейтингів за відвідуваністю сягли окремі постановки, можемо стверджувати — рівень нашого театру задовольняє будь-які смаки.
У неділю, 28 червня, завершив-ся 70‑й ювілейний театральний сезон. Одухотворена і добра вистава «Дуже проста історія» Марії Ладо у постановці Сергія Кузика стала восьмою прем’єрою, як і обіцяли театрали. За словами режисера, який вже співпрацював із франківцями (вистава «Ігри імператорів»), працювати в театрі сьогодні — це велике задоволення. Тому що є згуртований творчий колектив, змінилася репертуарна політика, актори можуть грати найскладнішу драматургію.
Щодо трагікомедії «Дуже проста історія Марії Ладо», то цей твір лише в Україні був поставлений у 18‑ти театрах. Тому, як каже Сергій Кузик, він довго думав, чи варто… Проте актори переконали, і невдовзі закохалися всі: актори та режисер — у виставу, а глядачі, як не важко було помітити у неділю, на прем’єрі, — в акторів — людей, тварин, янголів. Сміливість поєднання спершу у п’єсі, а потім у постановці трьох рівнів — від тваринно-приземленого до янгольського — вражає новизною і простотою, у якій насправді є і філософський смисл буття на Землі, і глибина спілкування людей і тварин з душами померлих.
У першій частині вистави, де відчутно-помітний акцент на комедійності, неймовірно захоплюють яскраві та ексцентричні персонажі — тварини. Особливу увагу привертає осучаснений півень (Олексій Гнатковський), комічно зліплений із відомих персонажів мультфільмів, естради, політики. Хореографічні і пластичні сцени особливо підкреслюють його винятковість.
Загалом усі «тваринні» ролі виказують фантазію та гнучкість акторів, їхнє уміння перевтілитись, смак, — все що, визначає сценічну майстерність. Кожен з рівнів міг би існувати окремо, проте саме у гармонійному переплетінні справді дуже простої історії підіймається «вічна» проблематика. Сміючись, глядач таки занурюється у глибини «вічних і непростих істин», замислюється над життям, смертю. «Марія Ладо дуже добре переказала Закон Божий, — вважає режисер вистави Кузик. — Саме тому на цю виставу батькам варто приходити разом із дітьми».
Вісім прем’єрних вистав у нашому театрі і вісім — на фестивалі «Прем’єри сезону»-2009 — це розкіш на будь-який глядацький смак. Про це говорили і талановиті актори, і маститі режисери, і фахові театральні критики, що приїжджали в гості. Серед нових постановок: комедія «Театр» Майкла Фрейна, що викликала шквал емоцій щоразу, коли приходила молодь; драма «Солодка Даруся» Марії Матіос, що названа шедевральною; драма-феєрія «Лісова пісня» Лесі Українки; і музична казка «Золоте курча» Віктора Орлова; сценічна фантазія «Kurazh» Мирослава Гринчишина; драма «Натусь» Володимира Винниченка; комедія «Тартюф» Мольєра.
Варто згадати, що саме цього сезону театр отримав статус академічного. Відомий багатьма ролями Володимир Родь удостоєний звання народного артиста, а Валентина Шиманська-Мартинова — заслуженої артистки України. І неймовірно вразив своєю професійністю і талановитістю молодий акторський склад!..
Словом, за справжністю і відвертістю, правдою і енергетичним запалом франківський театр запрошує з вересня, коли будуть відчинені двері 71‑го театрального сезону.
Comments are closed.