ВСІ НОВИНИ

Вісім років музичної школи по класу фортепіано, естрадно-бальні танці у Калинчуків, університетська театральна студія, щотижневі презентації у майже культовому «Петерсі» (хто пам’ятає – на розі Січових Стрільців-Чорновола). Там, до речі, майже щоразу ніде було яблуку впасти, а найтепліша для мене презентація – за участю поета і художника Олега Лишеги – пригадується й дотепер.

Так сталося, що цього тижня до ювілейного числа «Репортера» журналісти газети отримали завдання написати колонки. І зробит и це треба було не тоді, коли з’явиться натхнення чи коли збагнеш, про що ж писати у тій колонці. Видати її треба було не пізніше вівторка. Ось чому слово редактора «треба» прозвучало як вирок. Що ж, шановні читачі, познайомимося ближче, зрештою, нечасто випадає нагода просто написати, що думаєш.

За три роки своєї роботи в «Репортері» я бачила достатньо страшних будинків, писала про різні конфлікти між владою та людьми і намагалася зробити так, аби чиновники хоча би звернули увагу на проблеми мешканців.

Напевне найяскравішими днями у житті газети «Репортер» є вівторки. В нас то не просто вівторок, а випусковий день. Повідомленням від друзів із запрошенням на каву відписуєш двома великими літерами – ВВ. «У клюбі були танці…», – співає Олег Скрипка, але наше «ВВ», аж ніяк не таке співуче, проте не менш драйвове, адже у нас – випусковий вівторок.

Мудрі люди кажуть – будьте обережні зі своїми мріями, а то вони можуть здійснитися. Чи могла я собі уявити, у що обернеться моя школярська мрія стати журналістом? Та ще й міжнародником. Тоді воно виглядало дуже романтично – невідомі країни, гарячі точки, світові змови і ще купа всього. Ви маєте рацію, якщо подумали, що дитина добряче «сиділа» на пригодницьких романах.

За свої 500 номерів «Репортер» встиг посваритися чи потоваришувати з купою героїв своїх публікацій. У першій групі зазвичай опинялися політики та чиновники. Втім, ображалися не всі, а дехто з часом таки «відходив». Тож ми вирішили спитати у відомих людей міста та області, яких ми неодноразово зачіпали у матеріалах, – що вони про нас думають. Результат виявився несподіваним. Надіємось, це було щиро.

Минулого вівторка понад п’ять годин Івано-Франківська міська рада вносила зміни, виправляла та обговорювала власний регламент. Це при тому, що перед тим депутати вже тричі начебто погоджували проект.

Богдан, архітектор:– Проживаю у селі Крихівці. Тут дуже велика проблема з рухом транспорту. На перехресті вулиць Крехівецька-Сонячна мешканці просять встановити керований пішохідний перехід. Тільки за жовтень загинуло двоє людей. Коли ми, нарешті, дочекаємося від влади вирішення цього питання?

У понеділок, 13 грудня, працівники КП «Водоекотехпром», не заходячи на територію ДКП «Теплокомуненерго» (ТКЕ), відключили останнім водопостачання. Причина – борги тепловиків, 6 млн. грн. Наступного дня планували відключити і водовідведення, правда, цього вже не зробили.

Цього тижня «Репортер» відзначає переможницю конкурсу краси «Міс Україна Всесвіт-2011» – 22-річну Олесю Стефанко. Звісно, за красу, перемогу, а також за прикарпатські корені. Наші – найкращі.

В області говорять про те, що голова ОДА Михайло Вишиванюк дуже любить волейбол. Саме з великої любові до цього виду спорту він придумав два-три рази на тиждень о 6:30 ранку грати у волейбол. У грі задіяні чиновники та силовики. Кажуть, що саме під час такого неформального спілкування між першими людьми області й вирішуються усі важливі питання. Добре, що не в сауні…

На минулому засіданні облради «Свобода», «Батьківщина», «Наша Україна» та «Фронт змін» розділили між собою усі керівні посади. Цього разу – майже всі депутатські комісії – вісім з одинадцяти. І кожній із цих партій, навмисно чи випадково, дісталося по дві комісії. Ще по одній, не надто важливій, комісії очолили представники Народного Руху України, Української партії та Партії регіонів.