Час від часу нам варто відсторонятися. Збільшувати дистанцію. В принципі, можна робити це, не виходячи з дому, зануритись у вічне й високе, що стоїть на книжковій полиці, або лине з навушників. Проте, цього разу дистанція не віртуальна, а справжня

Майданчики з паркоматами, шлагбаумами, обов’язковими місцями для інвалідів — у Франківську взялися впроваджувати європейську систему парковок. І навіть зробили перші кроки — встановили частину обладнання для зони у середмісті. А на останній сесії депутати проголосували за ліквідацію КП «Сервіс-авто», яке й обслуговувало парковки. Кому ж віддадуть нові?

Невдовзі навколо нас їх буде багато. Але нині про них пишуть лише соціальні провидці Сполучених Штатів і Західної Європи. Про нове покоління дітей мегаполісів, які житимуть у світі комп’ютеризованих предметів побуту, необмеженого доступу до інформації та крайнього індивідуалізму.

Це така властивість людської психіки — знаходити для пояснення нового щось до нього подібне у минулому і працювати на аналогіях. Та недовга (судячи з усього) зупинка на шляху нашого сповзання до хаосу, яка припала на весну 2016-го, нагадала комусь епоху Кучми. Просто собі нагадала, а може й не просто, а за гроші. Хто знає. І от різного роду коментатори кинулися розповідати про те, що, мовляв, ми повертаємося до кучмізму, загомоніли про Kuchma light, «неокучмізм» та решту трендів, напівтрендів і т.д.

Франківськ є ідеальним містом для того, щоби стратити в собі рагуля. Франківськ достатньо повільний для такої вправи, адже досвід багатьох підтверджує: рагуля-у-собі швидко знищити не вдається. Це довга вправа, це шляхетне мистецтво впертих.

Хаотизовані території є небезпечнішими за ядерну зброю. Адже маленька ракета SM-3 Block3 ще за межами атмосфери збиває будь-яке 200-тонне чудисько на штиб пресловутої «Сатани», а от мільйони мігрантів ніякі ракети зупинити не здатні

Зрілі суспільства, як відомо, потребують передбачливих менеджерів і впертих законників. Суспільства-підлітки спазматично прагнуть героїв. Чим пацаватішим є суспільство, тим більше воно генерує потреби у канонізованих героях, тим більше для цього суспільства виробляють медійного героїзму (ледь не написав «героїну»).

Слідкуючи за тим, як урядові відкручують набридлу голову в окулярах та прикручують вухату без окулярів, прикольно згадати історію попередніх (часто вже давно забутих) голів. Тих, які тягнули державного воза століття тому, під час інших війн і тієї самої корупції.

У нас, при відсутності компетентного експертного товариства, легко прокладати кабелі та дроти маніпулятивного контролю. Перетворювати специфічні поняття та гасла на інструменти задурювання, а населення – на колективного «песика Павлова», котрий мусить згідно гавкати в той момент, коли влада запалює перед ним чергову пропагандистську «лампочку».

Нині в Україні живуть дві українські спільноти. Світогляд першої (більшої) формує телевізор, а світогляд другої (меншої) — інтернет. Донедавна я вважав — чисто умоглядно — що кількісне співвідношення десь 10 до 1

Науковці кафедри біохімії та біотехнології пішли по франківських школах. Вони показують дітям, як можна витягнути свою ДНК на паличці та які відкриття допомагають робити звичайні дрозофіли й миші.

Франківські волонтери вкотре заговорили про безкоштовні медикаменти для бійців АТО. Держава ж гарантувала? Ще торік у вересні на сайті Івано-Франківської ОДА опублікували список аптек, які б мали безкоштовно надавати ліки бійцям за рецептом…

В Україні набирає обертів проект «Побратими» – сама назва вже говорить, що тут бійцям у реабілітації допомагають такі ж бійці.

До Франківська їде Сергій Притула та його «Вар’яти-шоу». У розмові з «Репортером» відомий телеведучий розповів про те, якого шоу чекати франківцям, як заробляє його семирічний син та про волонтерство й допомогу армії.

Тут і елементи спостереження, і гільзи від снарядів, осколки від «градів», ящики від боєприпасів – з Попасної, Слов’янська, Щастя, Станиці Луганської, Маріуполя.