Сіли ми з одним знайомим говорити «про життя». Говорили-говорили та й – врешті-решт, прогнозовано – сповзли на те, що відбувається в телевізорі.
«От як зрозуміти всі ці рушення, що навколо? – запитав знайомий. – Кричать, реформують, голосують, звинувачують одне одного, всі вже в лайні по самі вуха й кінця тому не видко. А що в основі? Адже якийсь задум має бути в основі. В самісінькій глибині».
Був, кажу йому, давній китаєць. Називався Сунь-цзи. Написав трактат з описом 36 військово-політичних стратегій. Те, що в основі наших процесів, описується в 19-й стратегії. Називається вона «фу-ді-чоу-сінь». По нашому: вийняти хмиз з-під казана.
До теми: Володимир Єшкілєв: Про «межові запитання»
«Тобто хочуть, щоби в нашому казані не варилося їдло?» – по-своєму розшифрував знайомий. Довелося розтлумачувати йому те, що, з зрозумілих причин, ніхто в нас нікому не розтлумачує.
В тій системі образів, що звична азійському Сходові, казан означає «місце інтересів». А палаючий хмиз під казаном – це джерело енергії, «місце цінностей». Адже справжня «висока» боротьба інтересів завжди підпитується певними системами цінностей.
Західна людина зазвичай ставить між цінностями та інтересами ще й «прокладку» – віртуальне царство концепцій, колективних програм та ідеологій. Східні люди також користуються ідеологіями, але вони, на відміну від європейців, не надають їм суверенного значення. Для східної людини ідеології – лише принагідні інструменти, які сьогодні використовуються, а вже завтра їх викинуть як непотріб. На Сході переконання базуються не на ідеологіях, а на цінностях.
До теми:Володимир Єшкілєв: Про взаємодію протилежностей
Нашим людям, на жаль, ці азбучні істини невідомі. Вони вчилися на вторинному матеріалі. В нас зашкарублі ідеології заповідають нащадкам, а про цінності воліють або мовчати, або ж називають цінностями банальні умови суспільного життя (скажімо, сімейні цінності). Тому в нас і викрикують, і підтримують гасла, які в притомних суспільних середовищах загублені серед музейних експонатів.
На Сході цінності (до прикладу система Даодецзін, або ж згадана вище філософія Сунь-цзи) розташовані на верхніх сходинках визнаних символічних ієрархій. Це – ключі від фундаментальних культурних кодів, серед яких кожне нове покоління знаходить свої смисли, опори та знакові ігри. Саме такий «хмиз» зникає під нашим цивілізаційним «казаном». Вже майже зник.
Нам залишаються ігри концепцій, війни ідеологій. При тому все це придатне либонь для збагачення політиків, які прикривають тим мотлохом свою клоунаду. Наш «казан» ще трохи булькає, але не від кипіння. Він пускає смердючі гази. Адже в ньому замість творчих енергій вирують орди вірусів, що розносять ненависть та брехню.
До теми: Володимир Єшкілєв: Про чужих
Якщо навколо нас й відбувається якась гра, то це лише гра на цілеспрямоване програмування вузьких інтересів, котрі не піднімаються вище примітивної констатації, що «риба шукає де глибше, а людина – де краще».
Мій знайомий послухав мою міні-лекцію, похитав головою.
«Якщо все так погано, значить це комусь вигідно, – підсумував він. – Хтось ту 19-ту стратегію в нас впроваджує».
І я не знайшов, як йому пояснити, що самі ми її і впроваджуємо. Що для збирання «хмизу» треба відмовитися від звичного. Що треба напружити себе на пошук, а не чекати, що прийде хтось з «новим і праведним законом» і винесе з хати вікове сміття. Мій знайомий з цим би не погодився. Адже він, як і більшість з нас, не бачить темряви в собі. Й не хоче бачити.
