“І я, знаючи дитячу формулу дзядзя, ніколи не використовував таємну спадщину. Ніколи не робив того, чого він мене навчив”, – пише Тарас Прохасько

Що ми знаємо про показові суди? Передусім те, що вони насправді ніякі не суди, а судилища, пише Юрій Андрухович

У 2019 році в Україні на теплопостачання використали 5,8 млрд кубометрів газу, а населення додатково спожило ще 8,5 млрд кубів. Понад 14 млрд кубометрів – це суттєво менше, ніж видобуває наша газова індустрія – 20,7 млрд кубів

“Україну прагнуть знищити. Не заради ресурсів, не заради розселення на благодатних землях своїх людей. Виключно для того, щоби її не було”, – пише Тарас Прохасько

“Мотиваційний лист – це шанс дати собі відповідь, чи хочу я взагалі вступати до університету, саме цього, саме на цю спеціальність…”

Ця війна, ця “спеціальна операція”, вся з минулого. Це навіть не історична тяглість, а щось іще гірше – розвертання часу навспак, – пише Юрій Андрухович

“Цифри мають значення, але успіх у війні не можна передбачити, просто підрахувавши співвідношення сил та економічний потенціал. Війна на папері – це не те саме, що війна реальна”

“Спочатку, звичайно, були міфи українські. Можна сказати, що до трьох-чотирьох років це були  козаки і козацтво”, – пише Тарас Прохасько

“Вже скоро на кожній кухні буде фахівець, який розрізняє види снарядів, системи радіоелектронної боротьби тощо. Це дуже серйозний технологічний стрибок для нашої нації, – пише Максим Карпаш

Росія – й це очікувалося – продовжує заплутувати сенси й підмінювати поняття. Брехня – головний компонент її озброєння, переважно, як бачимо, застарілого

“Скажімо, моя бабця у Сибіру, у неволі, передовсім зробила маленькі грядочки з цибулею. Так опановувала простір, одержуючи сигнал, що життя, аби бути життям, примножує вияв життя. Тамтешні москалі її за це щиро ненавиділи”

Крім того, таке словосполучення, як «воднева бомба», створило негативний образ водню. Але більшість стереотипів є просто міфами

“Правдою є те, що Росія — велика, але відстала країна. Кожного разу, коли Путіна порівнюють з Гітлером, то роблять йому комплімент…”

“Але я ніколи за цей час не мучився очікуванням, коли це все нарешті скінчиться. Попросту став собі уявляти, що у певний момент роблять ті люди, яких я знаю і люблю”, – пише Тарас Прохасько

Юрій Андрухович – про відносно притомного міністра закордонних справ Андрєя Козирєва, який здається, всерйоз прагнув зробити росію партнером і навіть союзником того самого «колективного Заходу»