Він — яскравий представник тієї невеличкої групи людей, яких можна назвати обличчям сучасної української журналістики. Публіцист, ведучий радіо- і телепрограм, медіа-менеджер. Іронічний, глибокий, гострий, пізнаваний. Знайомтеся ближче — Віталій Портніков.
Нині хочу поговорити про малюків, а точніше — про їхнє харчування. Сьогодні дозволю собі трохи кухонної педагогіки.
Коли ти не просто спостерігаєш за немічними чи безпритульними десь здаля, а й сам стаєш частинкою їхнього життя, бо безкорисливо допомагаєш тим, хто потребує помочі, — оце й є волонтерство. «Репортер» знайшов кілька таких людей в Івано-Франківську. Чому вони ладні допомагати, нічого не чекаючи навзаєм?
Сьогодні я хочу запропонувати вам страву вірменської кухні. Раніше її можливо було спробувати лиш у вірменському ресторані, або вірменській родині. Тепер є можливість приготувати і в нас, вдома, бо в українських магазинах продаються перепілки, і, до речі, не так дорого.
В одному із помешкань Джурова Снятинського району трапилась жахлива трагедія, що сколихнула все село. Того дня господарі вирішили зробити в хаті ремонт. Майстри робили нову проводку. Чи то через недогляд, чи то просто з байдужості частина дроту на подовжувачі залишилась неізольованою. На жаль, саме на це місце, йдучи до ванни, ступив ніжкою малолітній син господарів. Внаслідок ураження струмом хлопчик загинув на місці.
Минулого тижня, 18-19 травня, до обласного центру з’їхалися чи не всі серйозні архітектори Західної України. Про те, який досвід отримало з тої зустрічі наше місто, про культурну спадщину та архітектурну поліцію — у розмові з головним архітектором Івано-Франківська Володимиром Гайдаром.
Італійською макаронні вироби називаються «pasta». І в нас, коли мова йде про пасту, спагеті, макарони, то всі згадують Італію. Чіткої класифікації їх не існує. Є лише одна аксіома — якщо паста, то італійська.
На День міста Франківську, нарешті, продемонстрували відновлений бастіон Станиславівської фортеці. Його реконструкція тривала понад шість років. За нею пильно стежили краєзнавці, журналісти, громадськість. Бастіон відкрили, та нині ще добудовують. Як відновлювали бастіон, коли він запрацює на повну, і що, власне, там буде, ми запитали в ініціатора проекту — бізнесмена Олега Заріцького.
Відверто кажучи, кропива — це бур’ян, який росте практично на кожному городі, і не тільки там. Більшість із нас, а саме ті, хто розбещений супермаркетами та їхніми напівфабрикатами, забули, а може, навіть і не знають, що з давніх-давен цей чудодійний бур’ян використовували в побуті та медицині для лікування різних хвороб та приготування страв. Кропива, хоча й жалюча на дотик, але її ворсинки завдяки наявності мурашиної кислоти мають цілющі властивості.
У вівторок, 8 травня, українські письменники та видавці Дмитро та Віталій Капранови приїхали до Івано-Франківська зі своїм романом «Щоденник моєї секретарки» та музичною програмою «Троїсті мужики».
Сьогодні — без історій та рецептів. Наболіло, тому дозволю собі трохи почастувати вас думками, а насамкінець — віршами. Про що? Та про нас.
1994 рік назавжди залишиться у моїй пам’яті як рік вдалих виступів на змаганнях і незабутніх мандрівок. Тоді я двічі піднімався на європейські п’єдестали — за бронзою на чемпіонаті Європи та за сріблом на європейському Кубку. Чемпіонат взагалі став пам’ятним не тільки для мене, бо ми командою зайняли весь п’єдестал у штовханні ядра. Золото, срібло та бронза були в українців, три прапори України гордо злетіли над столицею Фінляндії — Хельсінки. Я зі сльозами на очах так горланив гімн України, що фіни, не знаючи слів, підспівували «у-у-у» і «а-а-а» в ритм мелодії. Це було дуже приємно.
Минулої неділі завершився франківський тиждень моди. Показати свої найсвіжіші колекції на Frankivsk fashion weekdays приїхало чимало молодих, але вже відомих дизайнерів. Ми ж намагалися вивідати у них якомога більше секретів про те, як варто вдягатися, аби виглядати і модно, і гарно…
Минулого тижня на вулиці мене зупинила старенька бабуся і сказала: «Синку, я читаю твої кухарські поради та різні історії, але ті рецепти, про які ти пишеш, в основному є просто цікавими історіями — і не більше. Як ти розумієш, грошей не вистачає навіть на комунальні послуги, а що казати про їжу. Напиши щось для старенької — щоб і смачно, і недорого».