Категорія

Культура

Категорія

Цвіт папороті, вінок з польових квітів, забави біля багаття, романтика купальської ночі, нерозгадані таємниці. Все це можна знайти під час святкування вже звичного для українців Івана Купала. От тільки звідки у того Купала ноги ростуть, і чому християни так міцно тримаються усіх цих обрядів…

Вперше кінофестиваль «Відкрита ніч» проводився одночасно у шести містах України, серед яких й Івано-Франківськ. У кінотеатрі «Люм’єр» в ніч з 25 на 26 червня прикарпатці мали нагоду передивитися та оцінити чотирнадцять конкурсних короткометражних фільмів від молодих режисерів.

Минулого тижня у національному музеї Гуцульщини та Покуття, що в Коломиї, невеличку лекцію з виготовлення скрипок провів прикарпатський скрипковий майстер або ж, як його ще називають — гуцульський Страдіварі Василь Мартищук.

Минулими вихідними кожен охочий міг довідатися рецепт приготування бринзи, вурди та баношу, спробувати потрембітати, пізнати таємниці вівчарства і взагалі на повні груди дихнути гуцульського колориту. І все це – за один день, на традиційному фестивалі «Полонинське літо».

Уже традиційними стали зустрічі у бібліотеках Івано-Франківська з творчими особистостями – письменниками, поетами, краєзнавцями. Так, днями у центральній бібліотеці для дітей така зустріч відбулася з поетесою і художницею Іриною Тарновецькою-Мороз. До речі, саме у цій бібліотеці, як зізналася сама пані Ірина, вона вперше відкрила для себе світ книги.

Минулого тижня у Івано-Франківському коледжі фізичного виховання було справжнє свято. Студентський театр мініатюр, який діє при цьому навчальному закладі понад 15 років, святкував одразу декілька перемог. По-перше, на нещодавньому творчому звіті театр отримав почесне звання «Зразкового студентського художнього колективу». По-друге, недавно фізкультурники-театрали побували на столичному конкурсі фестивалів студентської творчості «Весняна хвиля-2011», звідки двоє з них привезли дипломи лауреатів, а інші – грамоти.

Піднесений настрій, святкова атмосфера, сльози радості та вдячності. І танець, танець, танець… У понеділок, 2 травня, івано-франківська дитяча хореографічна школа-філія Української академії танцю (або школа Васіруків, як у Франківську вже звикли називати цей мистецький заклад), від­святкувала своє десятиліття.

У понеділок, 30 травня, у приміщенні виставкової зали Івано-Франківської обласної спілки художників України відкриється виставка дитячого малюнку під назвою «Кольорові пальчики». Тут будуть експоновані малюнки дітей-відвідувачів творчої студії відомої івано-франківської художниці Марії Корпанюк.

«Геть ПластСпам! Дай шанс Горбам!», «Вакцина від «пластикового сказу» – твоя совість» — такими слоганами була розбавлена екотусівка в рамках проекту «Карпатський протяг-2011», який відбувся у понеділок, 25 квітня. А виглядало усе так. Спершу в потязі музикували організатори проекту — франківський гурт «Кораллі». Далі естафету перехопили «Гуцул Каліпсо», «Фліт» та ужгородські «Chicarrones shator». Таку музичну програму — до Рахова і назворот — подарували всім, хто зголосився підтримати ідею очистки Карпат від пластику.

День Соборності, свято Конституції, День незалежності. Саме на державні свята іванофранківці можуть послухати муніципальні та народні аматорські колективи. Класику, народну музику, естраду. Кому що до вподоби. Сцена — лакмусовий папірець муніципального чи народного колективу. Кращий колектив чи ні, однозначно вирішує зал. Та ще є атестаційна комісія. Саме вона присвоює колективу звання. Між собою музиканти тихенько, не на загал, обговорюють, що один колектив і зали збирає, і не відмовляється презентувати місто, а іншому якось обходиться. То чому одних щоразу запрошують на великі концерти, а іншим — зась. Що за лаштунками цієї кухні?

Цьогоріч івано-франківська гімназія №3 має привід для свята. Драмгуртку «Первоцвіт», яким керує вчитель української мови і літератури Оксана Хибінь, виповнюється 10 років. І що похвально, репетиційна робота з юними театралами тут проводиться систематично – від початку року аж до останнього дзвоника.

Він подарував світу понад дві тисячі композицій, більшість з яких стали хітами. Його пісні співав Назарій Яремчук, нині – Таїсія Повалій, Катерина Бужинська, Тіна Кароль, Василь Лазарович. «Гай, зелений, гай», «Родина», «Чуєш, мамо» – давно стали народними. Проте, написав їх саме Олександр Злотник, композитор, народний артист України.

У неділю, 23 січня, в Івано-Франківську з ювілейною концертною програмою виступить легендарний ансамбль «Кобза». Музиканти колективу з гордістю кажуть, що за 40 років своєї творчості вони жодного разу не зрадили українській народній пісні. Від початку 1970-х, коли зародилася українська естрада, разом із «Кобзою» на сцену вийшли «Смерічка», «Червона рута», «Беркут», «Світязь». Проте донині співають лише вони. У репертуарі ансамблю близько 700 пісень – і народних, і популярних, сучасних.

Якщо вам скажуть, що найдавніша Маланка живе в такому-то селі, то не вірте. Скільки їй років, нині годі дошукатися, кажуть збирачі фольклору і давніх традицій. Дуже своєрідна величальна Маланка щороку відбувається у селі Пістинь на Косівщині. Більше того, тут кожен куток має своїх маланок. А ще тут молодий вчитель місцевої школи Дмитро Лаврук збирає давні маски, що виготовляли спеціально для цього образу в різних регіонах.

Науковці, які вивчають рецептори мозку, з`ясували, що нервова система здорових людей, схильних до творчості, частково схожа до системи хворих на шизофренію. Доведено, що при психічних розладах з`являється нестримний потяг до самовираження. Дослідження цього феномену надало виключної ролі арттерапії – лікуванню мистецтвом. Її основою є те, що пацієнтам пропонуються різноманітні заняття образотворчого та художньо-прикладного характеру (малюнок, графіка, мозаїка, скульптура, дизайн тощо).