Ті, що зійшли З НЕБЕС
Володимир Канюс Геть Ціпонька Здуріла:—?Це просто неймовірно!—?Так, твоя правда.Тепер вона вже безбоязко дивилася на Тато Без Мами. Та ще й як дивилася! Неначе вперше побачила. Неначе хотіла розгледіти кожну рисочку його обличчя, закарбувати в пам’яті. А втім, Тато Без Мами, звичайний собі козел, щиросердий і простий, як попкорн. Нічого в ньому особливого — просто хлопець із сусіднього будинку. В житті кожної дівчини з невеличкого містечка буває такий хлопець. І от він тут. Її хлопець! Вони тихо розмовляли про своє рідне містечко, про те, се, й очі їх мрійливо туманилися. Рідне містечко було тут, з ними, у цій кімнаті, а не десь далеко-далеко.