Культура

Своя «Пісня» Ігоря Матіїва

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Таїсія ?Люта Новий 70?й театральний сезон в Івано-Франківському академічному обласному українському музично-драматичному театрі ім. Івана Франка — це справжній сезон прем’єр. Цього року їх планується аж вісім. Три з них, а саме «Ігри імператорів» С.?Кузика, «Театр» Ю.?Одинокого та «Солодка Даруся» Р.?Держипільського побачили світ ще у листопаді та зазнали широкого резонансу. На черзі до виходу на публіку — драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня» у постановці цьогорічного випускника Київського театрального університету ім.І. Карпенка?Карого, режисера театру Ігоря Матіїва, робота над якою вже підходить до завершення.

«Цей текст — досконалий. Це — святе. А знайти адекватну форму вираження святому вкрай важко», — так пояснює молодий митець причину складності постановочної роботи над цим твором Лесі Україн­ки (як відомо, вдалих сценічних втілень «Лісової пісні» не так вже й багато). Тим не менш грандіозність завдання, посталого із рішенням здійснити цю постановку, першу у своєму житті на великій сцені, тільки надихнула режисера. Адже ознака професіонала у будь-якій сфері діяльності — пристрасть до складних задач.

Те, що вистава буде подією особливою — без сумніву, адже сама команда, яку зібрав Ігор Матіїв для створення своєї «пісні», — абсолютно особлива: знаний в Україні та поза її межами балетмейстер-пластеограф Ольга Семьошкіна, незважаючи на свій шалений київський графік, знайшла час для роботи над пластичним вирішенням «Лісової пісні» та фактично стала співрежисером вистави, перспективний київський художник, студент Національної академії образотворчих мистецтв та архітектури О.?Тетерін, професіоналізм якого мешканці Івано-Фран­ківська вже могли оцінити, споглядаючи вишукані афіші «Лісової пісні», створив костюми та здійснив сценографію, композитор Роман Григорів, який навчався у нашому Інституті Мистецтв, а тепер успішно продовжує освіту у Київській національній музичній академії ім.Петра Чайковського, спеціально для вистави написав симфонічну музику.

Ролі лісової братії виконають минуло- і цьогорічні випускники театрального відділення Інституту мистецтв Прикарпатського університету ім. В.?Стефаника та балет театру, зокрема, в ролях Мавки та Лукаша ми побачимо цьогорічне поповнення трупи театру — Надію Левченко та Романа Луцького. Окрім того, матимемо змогу насолоджуватись грою корифеїв нашого театру з. а. України Терези Перети та з. а. України Г.?Бабинської (мати Лукаша), з. а. України Володимира Родя та з. а. України В.?Пантелюка (дядько Лев), з. а. України С.?Якубовського (Лісовик), актора театру Станіслава Білого (Водяник).

Чого саме очікувати Івано-Франківському глядачу від постановки молодих митців — модернізму чи класичної трактовки? Ігор Матіїв дещо відхиляє завісу таємниці «спочатку планувався фарс, гротеск. Це близьке моїй режисерській природі, але, як і будь-яке геніальне творіння, «Лісова пісня», подібно до живої істоти, має свою власну волю та від кардинальних змін у своїй естетичній системі сама оберігає. Довелось багато переосмислити, багато від чого відмовитись. На дану мить стиль вистави — це еклектика. Тут є елементи фарсу, пластичної драми, поетичного театру…

Що ж, це цілком у дусі часу. І кому, як не молоді, найкращим чином відчувати дух часу? Ніби всупереч холодним зимовим будням, але символічно напередодні нового, молодого року народжується весняна феєрія — свіжий подих Івано-Франківського театру.