ВСІ НОВИНИ
Як назвеш, так і поїдеш-2
Микола Волков У сьогоднішньому ґудз-ику — продовження розповіді про оригінальні назви івано-франківських підприємств та організації, які заслуговують на цитування та обговорення.
Світанок колекторства
Володимир Єшкілєв Суспільство за останні роки розслабило м’язи. Його репресивні апарати охляли, найкращі лягаві розбіглися закордонами та охоронними агентствами. Кілька ментів ще зберегли корисну технічну звичку вибивання-витискання показів, але навіть колеги сприймають їх неоднозначно. Суспільству добре жилося ці останні роки. Воно переважно не зобов’язувало меншу частину співгромадян системно плющити більшу частину. Для цього не було сильних мотивацій. Верхам добре кралося, низам легко пилося, між верхами і низами, як гімну в ополонці, жваво плавалося «середньому класові». Кредитний дощ з глобальної фінансової хмари щедро зрошував тутешню паразитарну людність, яка мріяла про дорогі автівки і сито підсміювалася зі своїх лідерів?долбогрьобів.
Майстер помер
У вівторок, 3 лютого, помер Павло Загребельний, письменник, чия творчість викликала як захоплення, так і критику. Без якого не можемо уявити собі літературної України ХХ століття. З яким ми знайомилися ще в школі, ледь осилюючи величезний роман, і поверталися до нього знову, уже пізніше, дорослішими, шукаючи все нові книги.За життя він встиг отримати звання Героя України, став лауреатом Державної премії УРСР ім. Т.?Шевченка. За сорок років праці в українській прозі з-під його пера вийшло у світ більше 20 романів. Одним зі значних здобутків став роман «Диво» (1968), пізніше було створено цілий цикл історичних романів: «Первоміст», «Смерть у Києві», «Євпраксія», «Роксолана», «Я, Богдан». Книги, які, можливо, не усі читали, але про які чули усі.Декілька слів на згадку про Павла Загребельного, про значення його творчості в українському літературному процесі висловили його колеги:
Як «Гапочка» заводила «Гармидер»
Євгенія Ступ’як В останній січневий день до Івано-Франківська завітала «Гапочка». Якщо точніше — молодий київський гурт з такою назвою виступив в суботу, 31 січня, в арт?кафе «Гармидер».
Мистецтво після
Тишу та спокій мистецької ситуації міста та країни вона не порушить. Швидше навпаки, на лекціях, традиційно, добре дрімати. Але це коли вас примушують слухати щось нудне. А організатори цього заходу обіцяють зробити навпаки.
УБЛ кинула рукавичку
Микола Волков Українська Баскетбольна ліга 30 січня оприлюднила відкритий лист директорату і президентам клубів Суперліги. Лист президентів клубів УБЛ фактично кидає виклик суперлігівським колективам.
Як франківці у Сумах розім’ялися
Микола Волков У середу, 28 січня, івано-франківський «Ураган» переміг 2:1 у першому матчі 1/8 фіналу з харківським «Локомотивом». Після цього підопічні Сергія Гупаленка вирушили на виїзд у Суми. Там їх немов би прорвало.
Пан Володиєвський
Підготував Іван Бондарев Станиславів є досить старим містом і тому, як кожне порядне старе місто, мусить мати свої легенди. І він їх має! Просто тривалий час дослідників більше цікавила міфологічна спадщина Праги, Кракова, Львова чи Кам’янця-Подільського. Але й Станиславову є що розповісти як постійним мешканцям, так і туристам.Пан Володиєвський
Ні — імпортному м’ясу!
Марія Гаврилюк Свій рецепт подолання економічної кризи у вівторок, 3 лютого, запропонували представники міської організації Української народної партії (УНП), які закликали іванофранківців приєднатися до акції під гаслом «Кризу можна подолати — коли наше споживати! Купуй українське!».
Олександр Мороз: «Потерпіть, поки наші підійдуть…»
Марія Гаврилюк Відпочиваючи у Трускавці, лідер Соціалістичної партії України Олександр Мороз у п’ятницю, 30 січня, заїхав і на Івано-Франківщину, ? так він пояснив журналістам причину свого візиту, виправдовуючись, що це аж ніяк не пов’язано із президентськими виборами.
Злочинців більше — охоронців менше
Марія Гаврилюк Правоохоронці і влада постійно наголошують на тому, що рівень злочинності в Івано-Франківській області є найнижчим серед усіх регіонів України. Але в неофіційних бесідах правоохоронці зазначають, що через економічну кризу збільшилася кількість дрібних крадіжок і шахрайств. Адже саме через те, що багато людей втратили роботу, безвихідь ситуації змушує їх стати на кримінальний шлях. Очевидно, що злочинність на Прикарпатті і надалі збільшуватиметься. Є ймовірність того, що припинять свою професійну діяльність понад 95?% охоронних фірм Івано-Франківська, що ще більше розв’яже руки грабіжникам.
Курити не можна кинути
Євгенія Ступ’як Цигарковий бумНаприкінці минулого тижня в житті Івано-Франківська почав назрівати такий собі цигарковий бум. Перша ластівка промайнула у п’ятницю. Продавщиця в кіоску вперто пояснювала дядькові, який з кожним її словом все більше хмурився: «Честера нема, ні ультра, ні синього. Казали, що буде аж з першого лютого і по вісім гривень. Так на горі вирішили», — показує кудись на стелю, хоча, очевидно, на увазі малася Верховна Рада.
Хто тут дружинник?
Тетяна Соболик Мало кому не пощастило аж так, що він не бачив радянський фільм «Операція «и». Саме в ньому доволі скептично, як на ті часи, показано роль так званих народних дружинників. Часи минули, а ті ж самі дружинники залишилися. Тільки от називаються ці люди тепер «громадськими працівниками». А виконують наче ті ж самі обов’язки. Тільки колись про них знали більше. Їм довіряли. І найголовніше — це було навіть почесно. Повторимося: часи змінилися.
ЗНО цього року інше
Микола Волков Молодь України вдруге здаватиме зовнішнє незалежне оцінювання. Цьогоріч не обійшлось без змін. Про них йшлося на вчорашній прес-конференції начальника управління освіти і науки ОДА Зінаїди Болюк.
Павільйони, кіоски, лотки
Конкуренція для ринків чи створення N-oї кількості робочих місць? Тетяна Соболик Центр Івано-Франківська переповнений різноманітними «лавочками». Тут можуть пропонувати щось пожувати, випити, купити парасольку, якщо саме зараз падає дощ, чи шапочку — якщо раптом вітром здуло. Поміж тим, можна випити кухоль пива або покатати дитину на машинках. Для когось це задоволення, а для когось робочі місця — легальні чи нелегальні, то інше питання.
Бандеру — дітям або Чи є ліміт піару?
Євгенія Ступ’як Меморіальний комплекс імені Степана Бандери, поруч з повінню, — топ-тема минулорічного життя нашого міста. Кому ж з іванофранківців не відомі перипетії з вибором місця, пошуками архітекторів, збором коштів як з бюджету, так і з громади? Враховуючи всю політичну демагогію, яка огорнула комплекс як густий туман, чули про це всі: від старого до малого. І ось цей великий день настав. 1 січня до 100?річчя від дня народження Бандери пам’ятник таки відкрили. Все як годиться — помпезність, вінки, прапори, промови політиків. Дали право на слово навіть родичам, щоправда, під кінець. Й Івано-Франківську врешті відкрили, що ж за диво таке — Меморіальний комплекс Степана Бандери.