ВСІ НОВИНИ
Галина Ігнашина, мешканка приватного сектора Анатолію Кіндратовичу, у газеті «Репортер» № 23 від 04 червня 2009 року є публікація «Кара Господня», де Ви розповідаєте кореспонденту Тетяні Соболик, про ті проблеми, які турбують Вас як керівника ЖЕО№6. «Карою Господньою» Ви називаєте сусідство багатоповерхівок з приват-ним сектором. А справжня кара Господня – це існуюча в Україні влада, як державна, так і місцева. Бо саме влада дозволяє пхати багатоповер-хівки між будинками приватного сектору, плюндрує місто, порушує при цьому архітектурні та будівельні нормативи, масово винищує зелені насадження, забудовує ці клаптики землі у приватному секторі багатоповерхівками. Мешканці яких, до речі, інколи не мають навіть своїх дворів – люди викидають сміття із балконів просто приватникам у двори, бо порушена відстань між будинками. Адже ці багатоповерхівки повилазили просто на тротуари (саме так забудовується приватний сектор ЖЕО№6).
Кожен із архітекторів, які будували Івано-Франківськ, залишив у ньому частину свого серця Євгенія Ступ’як Люди, які гуляють вулицями міста, нечасто піднімають очі вгору, розглядаючи фасади будинків, небо над ними та сліди часу на них. Зазвичай, це прерогатива романтиків, яких більшість називає просто роззявами. Але не будучи такою роззявою, важко зрозуміти чи хоча б помітити красу будівель. Їх зводили подекуди забуті майстри, вкладали у них своє розуміння прекрасного, вимальовуючи таким чином риси обличчя сучасного нам міста.
Цього року в татуювання модні китайські ієрогліфи Ірина Бурак У кожного із нас татуювання викликає певний інтерес. Щоправда, у кожного різний. Хтось захоплюється малюнком на тілі, а хтось відверто крутить пальцем біля своєї скроні людині, яка має такий «атрибут». Ще в радянські часи татуювання вважалось таким собі «зеківським» знаком. А нині ж не тільки молодь, а й люди старшого віку роблять собі шкірні малюнки, аби виділитись із натовпу, якось заявити про себе.
Дзвінок у двері. Господар відчиняє. На порозі стоїть чоловік з великим барабаном.– Це тут похорон?— (Сумно) Ні. Мені лікар сказав, ще тиждень поживу…– Ну, то вибач.Через п’ять хвилин знову дзвінок. Той же чоловік.– Слухай, хай барабан трохи в тебе постоїть, добре?
«Дзеркало тижня», 20‑26 червня 2009 року:«Росія визначилась з кандидатурою нового посла в Україні. Чорномирдін сказав: «Будете мати справу з новим послом: він нормальний, симпатичний, молодий».
«Профіль», 20 червня 2009 року:«Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко пояснила технологію майбутніх виборів. За її словами, «Ющенко є технічним кандидатом у Яценюка. Його завдання – вбивати мене з ранку до вечора. Публічно, красиво, професійно. Яценюк – техніч-ний кандидат у Януковича. Його завдання: у Західній і Центральній Україні забирати все, що можна в мене забрати».
«24 канал», 22 червня 2009 року:«Європейський банк реконструкції і розвитку може не дати «Укрзалізниці» кредиту через політичні чвари в Україні».
За ідею жорсткого контролю за перебуванням держслужбовців у робочий час, тобто сегментовану адаптацію досвіду Генерального секретаря КПРС Юрія Андропова.
Олександр, студент:— Яка подальша доля колишнього військового госпіталю в Івано-Франківську?Підполковник Тарас Грень, Західний інформаційний центр:— Військовий госпіталь в Івано-Франківську було закрито…
До кінця тижня у Верховній Раді буде зареєстрований законопроект про зміни до закону про вибори Президента України авторства юристів Партії регіонів та БЮТу. Зміни стосуватимуться, насамперед, процедури оскарження результатів виборів і оптимізації роботи територіальних виборчих комісій.Депутат від БЮТ Андрій Портнов, який входить до переговорної групи, стверджує, що мета змін – зробити процес виборів президента прозорішим. «Планується скасувати відкріпні талони, – каже він. – Також заборонимо голосування вдома, впорядкуємо процес оскарження рішень територіальних виборчкомів». Однак, за його словами, головною зміною є врегулювання процедури оскарження результатів виборів у судах.Із цього приводу «Репортер» звернувся до відомих політиків і політологів із такими запитаннями:1. Чи потрібні зміни до закону про вибори Президента?2. Чому навіть після провалу ідеї «широкої коаліції» ПР і БЮТ не припиняють активну співпрацю?
Прикарпаття готується до Євро-2012 Микола Волков До початку фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року залишилося три роки. Трохи більше двох пройшло відтоді, як Україна разом із Польщею отримали право на проведення євромундіалю. Стільки ж і готуємося. Особливо цим мають перейматися міста, де відбуватимуться матчі, а також регіони, розташовані найближче до них. Наприклад, Івано-Франківщина.
Микола Волков Довгий час Івано-Франківськ був одним з небагатьох міст в Україні, де на меморіальному цвинтарі солдат, полеглих у Великій Вітчизняній війні, не горів вічний вогонь.
Володимир Єшкілєв Люди люблять звичне. Ця любов вища за Говерлу та ширша за Бурштинське водосховище. Ця любов народ-жується разом із особистістю і помирає на кілька тисячних секунди пізніше за мозок, у якому та особистість мала щастя замеш-кати. Бути як усі. Робити так, як робили предки. Берегти малу батьківщину. З підозрою сприймати усе нове. Копати фосу від паркана і до вечері. Закопувати її від сніданку й до собачої буди (собаку не відв’язувати). Купувати для себе своє у своїх. Цюняти з балкону після опівночі. Зраджувати після сповіді й до принагідної амнезії. Ось формула, за якою досягається любов. Спочатку тих, кого зраджують, а потім решти електорату.
Тетяна Соболик Про Конституцію в Україні говорять давно та багато. Хтось дорікає, що вона не виконується, інші — що вона недосконала. Зрештою, всі сходяться на тому, що її треба міняти. І зміни до неї начебто мають бути суттєвими. Перший секретар Івано-Франківського обкому КПУ Михайло Стула розповів, що, на його думку, треба міняти в Конституції.
Надія Шегда Його ім’я принесло косівському селу Кобаки славу та гордість. Енергетика його слова лягла на сторінки книг, у яких сьогодні можемо віднайти історії з життя покутського краю, пізнати місцеві діалекти, відчути смак тих часів. Завдяки йому ми знаємо, що таке прикарпатський фольклор кінця XIX століття.При в’їзді до Кобак питаємо трьох місцевих підлітків – хто такий Марко Черемшина? Знають. Одразу вказують, де знаходиться хата-музей письменника і пам’ятник, відкритий до століття від дня його народження.