Минулих вихідних Долина відгуляла День міста. Такій святковій програмі позаздрили б навіть у Києві: повітряні кулі, фаєр-шоу на воді, справжній бокс та зірки шоу-бізнесу. Місто відзначало чималеньку дату – 1031 рік від першої письмової згадки.
«Можна по-різному оцінювати цю дату, – каже долинський міський голова Володимир Гаразд. – В ті часи тут знайшли сіль і вона тисячу років була нашою годувальницею. Фактично стара частина міста і побудована на ропі та на соляних покладах. Вже в 1950‑х роках знайшли нафту. Нова частина міста збудована саме за кошти від неї. А зараз майбутнє міста – за туризмом».
Цього року на свято завітала величезна кількість гостей. Як каже мер Долини, це і є та туристична перспектива. «Ми вже кілька років називаємо День міста – Днем друзів, – говорить Гаразд. – Долина має вісім міст-побратимів в Україні й за кордоном. Щороку звідти приїжджають делегації. Цього разу вперше прибув колектив зі Словенії, представники Польщі, Бельгії, Голландії. Крім того, до кожної родини кожного разу приїздять родичі, колеги та друзі».
Делегація з Нідерландів приїхала у складі духовного хору імені Миколи Лисенка, яким уже 45 років керує уродженець Долини Мирослав Антонович. Українські голландці співали виключно українською, відпрацювали концерт у Долині, Святу Літургію у Гошівському монастирі та двох соборах у Долині. З музично-розважальної програми грандіозним був виступ київського гурту «Тартак». Музиканти настільки сподобалися публіці, що їх пообіцяли запросити на наступний рік.
Протягом цих святкувань над містом ширяла велетенська повітряна куля. Крім того, посеред великого озера зробили спеціальний пліт, на якому артисти жонглювали вогнем. Чим і доказали, що тандем води та вогню можливий. Незвично було спостерігати за боксерськими турнірами на справжньому ринзі на фоні озера.
Серед такої насиченої неординарної програми родзинкою свята стало створення «Книги рекордів Долини».
«Якщо є «Книга рекордів Гіннесса», то чому б і в нашому місті не створити таку ж, – каже організатор проекту Микола Процюк. – Ідея полягала у тому, щоб залучити багатьох людей до цього проекту, щоб вони самі увійшли в історію нашого міста».
Отож рекорди визначали у п’ятьох номінаціях: «Удар головою футбольного м’яча на дальність», «Найвища людина в Долині», «Кидання курячих яєць на дальність і точність», «Власник найстарішого документа» та «Кидання на дальність м’ячика для настільного тенісу».
Охочих було так багато, що майже на кожну номінацію припадало до 100 претендентів. Тому визначити переможців було нелегко. Найпростіше – з номінацією «Найвища людина міста». У ній переміг охоронець Віктор Равський – 2 метри і 2 сантиметри.
Після свята бажаючі могли написати свої пропозиції та нові номінації, в яких обов’язково змагатимуться наступного року.
«Я собі записав аж 17 номінацій, – каже Микола Процюк. – Люди хочуть змагатися: «Хто більше підтягується», «У кого найстаріше авто у місті та ще й функціонує». А хтось запропонував номінацію «Найважча людина».
Тож долиняни тепер мають рік часу, щоб потренуватися.
Comments are closed.