З 1 липня підприємці, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування, змушені платити внесок у Пенсійний фонд – третину від мінімальної заробітної плати. Ця обов’язкова норма може дуже ускладнити підприємцям життя. Особливо це стосується тих, в кого й так сутужно з доходами.
Може легше закритись?
За словами Петра Данилюка, начальника Пенсійного фонду в області, наразі пройшли зміни до двох законів: про загальнообов’язкове пенсійне страхування та про бюджет. Вони й зобов’язали фізичних осіб та підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, платити внески залежно від мінімальної заробітної плати. «Якщо мінімальна зарплата становить 800 грн., то внесок до Пенсійного фонду, а це 33,2 %, має бути 294,82 грн., – пояснює Данилюк.
Начальник Пенсійного фонду зауважив: це зумовлено тим, що вони не завжди мають з чого нараховувати пенсії підприємцям, які знаходилися на спрощеній системі оподаткування. Оскільки їхні внески донині були доволі низькими, то за рік можна було назбирати лише три-чотири місяці страхового стажу. Тож коли підприємцям доводилося йти на пенсію, то не було з чого її нарахувати.
Уже з 1 липня спрощенці платять значно вищі пенсійні внески, ніж вони звикли. Тому існує загроза, що вони почнуть закриватися.
«Не можна сказати, що всі можуть сплатити ці внески, – говорить Данилюк. – І ми це розуміємо. Але є багато підприємців, які зареєстровані на спрощеній системі оподаткування, але підприємницьку діяльність не ведуть. Тому їм треба буде визначитися: чи працювати і сплачувати внески до Пенсійного фонду, чи краще знятися з реєстрації».
Директор Івано-Франківської правничої агенції, юрист Андрій Іванович каже, що, крім цього, наразі обговорюється пропозиція, аби брати не одну мінімальну заробітну плату, а півтори, і вже від неї платити відсоток у Пенсійний. Тоді підприємцям доведеться віддавати ще більше. Правда, цей варіант ще обговорюється.
«На мою думку обов’язкові внески до Пенсійного фонду – це правильно з тієї позиції, що це додаткові кошти, і пенсіонери житимуть краще, – каже Іванович. – Але, з іншого боку, це може спричинити деякий відхід малого та середнього бізнесу у тінь».
Андрій Іванович певен: нову норму треба вводити, навіть попри те, що такий підхід обтяжуватиме малий бізнес. Відтак, вважає він, якщо це таки потягне малий бізнес у тіньовий бік, то доведеться вводити зміни у законодавстві для боротьби з недобросовісними платниками податків. Крім того, говорить юрист, є ймовірність, що підприємці почнуть переходити на загальну систему оподаткування, а спрощений варіант у майбутньому може взагалі знівелюватися…
Треба якось жити
Як каже начальник управління економічного та інтеграційного розвитку Івано-Франківського міськвиконкому Богдан Білик, вже у вересні Верховна Рада затверджуватиме новий Податковий кодекс, де вкаже нові ставки єдиного податку для цілої України. «Тобто, якщо ми донині міняли ставки в залежності від видів діяльності, – говорить Білик, – то уже з 1 січня місцева влада не зможе впливати на ставки єдиного податку. І будуть зовсім інші підходи, величини, обсяги реалізації тощо».
Нині в Івано-Франківську найнижча ставка єдиного податку – 80 грн., а найвища – 200. Найменше платять перевізники, таксисти, працівники торгівлі та громадського харчування. Найбільше – підприємці, які надають інформаційні чи адвокатські послуги, послуги з продажу золота, працюють у сфері автосервісу.
За словами Андрія Івановича, новий Податковий кодекс, скоріше за все, зменшить кількість видів діяльності, до яких буде застосовуватися спрощена система, а це невтішно відіб’ється на деяких підприємцях. «Є градація ставки єдиного податку до 200 грн., – каже Іванович. – А в майбутньому ще на окремі види діяльності буде градація від 200 до 600 грн. Це, напевно, зачепить підприємців, які працюють у сфері бухгалтерського обліку, інформаційній чи рекламній діяльності».
Крім того, вводиться обов’язкове застосування касового апарату для підприємницької діяльності. Це теж може комусь ускладнити діяльність. Проте наразі масових випадків закриття підприємницької діяльності ще немає.
Наприклад, приватний підприємець Марія Федоришин каже, що припиняти бізнес не планує. «Дотепер я платила 200 грн. єдиного податку, із них 84 грн. йшли до Пенсійного фонду, – говорить вона. – А зараз я платитиму майже 300 грн. тільки пенсійних. Крім того, ще 200 грн. самого податку. Буду платити, бо мені далі якось треба жити. Правда, однозначно доведеться поставити зуби на полицю. Бо зараз, при нинішніх заробітках, віддати ще 300 грн. невідомо чого для мене дико».
Федоришин згідна із тим, що приватні підприємці мають заробляти собі на пенсію. Проте, вона вже – пенсіонер. «У нас дуже багато працюючих пенсіонерів-приватників, – каже пані Марія. – І вони теж мають платити до Пенсійного фонду, де вже й так отримують пенсію, по 300 грн. щомісячно. Так, за два роки маєш заплатити приблизно 7 тис. грн. А через два роки, коли прийдеш за перерахунком, то тобі піднімуть пенсію аж… на 15 грн.».
Начальник відділу масово‑роз’яснювальної роботи та звернень громадян ДПА в області Михайло Королик стверджує, що ті підприємці, в кого нормально налагоджена справа, сплачуватимуть податок, і ця норма не буде для них визначальним чинником, щоб аж припиняти бізнес. Інша справа, що кількість підприємців може таки зменшитися. Як приклад, Королик наводить ситуації, коли одне підприємство штучно дрібниться на кілька суб’єктів і таким чином мінімізує виплати.
«Можливо, кількість таких підприємців і зменшиться, бо вже невигідно буде носити звіти за три-чотири суб’єкти, – припускає Королик. – Але ж Пенсійний фонд за рахунок чогось має виживати? І підприємець мусить виконувати свої зобов’язання перед державою».
Comments are closed.