У селі Хімчин, що на Косівщині, банери із загиблими захисниками встановили під радянським пам’ятником “невідомому солдату”. Це обурило місцевого мешканця, військового 50 полку Нацгвардії Петра Гудим’яка. Він доброволець, воює з перших днів повномасштабного вторгнення, був поранений.
Петро Гудим’як написав звернення до Рожнівської сільради, аби демонтували радянський пам’ятник. Адже є закон про декомунізацію. Імена односельців, що загинули у Другій світовій, Гудим’як просив залишити, а демонтувати сам об’єкт пропаганди, пише Репортер.
Через місяць Гудим’яку прийшла відповідь, що з цього питання Рожнівська сільрада звернулася до Івано-Франківської ОВА по роз’яснення. У відповіді йдеться, що пам’ятник односельцям, загиблим у Другій світовій війні, внесений до переліку пам’яток історії та монументального мистецтва Івано-Франківщини, тож перебуває під охороною держави.
Цей меморіальний комплекс є під державною охороною і ми не можемо його демонтувати, – говорить завідувачка сектору молоді, спорту, культури і туризму Рожнівської сільської ради Христина Гольовська. – Ми чекаємо рішення з Міністерства культури про демонтаж. Подали запит до Івано-Франківської ОДА і разом з ними працюємо над тим, аби отримати позитивний висновок з Києва. У противному руйнування або знищення пам’яток тягне за собою відповідальність згідно з законом.
У сільраді додали, що на кінець червня заплановане засідання чергової сесії і це питання буде винесене. Запит до міністерства подав і сам Петро Гудим’як.
Протягом місяця, поки він чекав на відповідь, біля радянського пам’ятника поставили прапори та перенесли туди портрети вісьмох загиблих захисників.
Нині фотографії загиблих героїв стоять у підніжжя пам’ятника, який символізує загарбника, – говорить Петро Гудим’як. – Це не налазить на голову! Це не просто зневага, а історичний дисонанс, який кричить про нашу непам’ять. Як ми можемо вшановувати пам’ять героїв, що загинули від рук російських загарбників, якщо в метрі від їхніх світлин стоїть пам’ятник ідеології, яка була і є джерелом цих смертей?!
За словами директора Івано-Франківського обласного музею національно-визвольної боротьби імені Степана Бандери, історика Ярослава Коретчука, у селі Хімчин є два радянські пам’ятні знаки. Один із них, встановлений у 1969 році на кладовищі. Інший — у центрі села, біля якого зараз розміщені портрети загиблих військових, встановили у 1984 році.
Але тут є нюанс, тому що тільки один із цих пам’ятників занесений в реєстр пам’яток, – говорить Ярослав Коретчук. – Занесений рішенням облвиконкому від 10.02.87 року № 20 той пам’ятник, який встановили у 1969 році на території кладовища, а не той, що в центрі села. Тут місцева влада або не знає, або спекулює. Якщо цей пам’ятний знак не знаходиться в реєстрі, і є добра воля органів місцевого самоврядування, то вони можуть спокійно його демонтувати. Також, якщо пам’ятник не перебуває в реєстрах, то його може знести і сам військовий. Жодної відповідальності він не понесе. Але тут треба досить глибоко покопатися, бо реєстри в Україні не завжди співпадають.
За його словами, наразі в області ще лишаються понад 400 радянських пам’ятників. Демонтувати їх буває нелегко через колізії у законодавстві. Демонтаж ускладнює суперечність між законом про декомунізацію та законом про вшанування пам’яті загиблих у Другій світовій війні.
Ми не говоримо про те, щоб прибирати прізвища людей, які загинули у Другій світовій. Але постаменти з радянськими воїнами та символами окупаційного режиму мають бути демонтовані, — каже Ярослав Коретчук.
Авторка: Світлана Лелик
