Пройшлися всього кількома людними вулицями – Чорновола, Шевченка, Матейки та Незалежності.
“Досвід перебування в Івано-Франківській обласній психоневрологічній клінічній лікарні № 1 досі не дає мені спокою. Адже там, на Млинарській, і зараз є люди…”
Франківський мер хоче запровадити в місті Раду старійшин. 20-30 людей за 60 років, колишні й заслужені, радитимуть йому, що робити. Чесно? Краще б набрав молодих німців…
Щоб обговорити це болюче питання, мешканців запросили на громадські слухання. Утім, пасажирів прийшло небагато, більшість – перевізники та водії.
Протягом тижня температуру повітря прогнозують від -10 до -20 градусів. Через це КП “Електроавтотранс” попереджає пасажирів про погіршення руху тролейбусів.
«Велика проблема, – каже Кухарук. – Питання в тому: хто ці «продукти» дітям постачає. Це не діти з незабезпечених сімей».
Рак головного мозку. Такий страшний діагноз рік тому почув мешканець Перерова. З того часу Володимиру Данищуку вже зробили дві операції та кілька хіміотерапій.
“І саме такі єбан..ті можуть змінити нашу країну. Як колись батьки-засновники США, абсолютно єбан..ті за мірками Букінгемського палацу. Або як Джордано Бруно, який був абсолютно єбан..им на думку святої інквізиції. Як багато інших людей, які міняли цей світ. Нам треба змінити Україну”, – пише автор.
Сьогодні ми завершуємо рубрику «Слідами старого Станиславова». Вона виходила з серпня 2013 року – для газети це дуже серйозно.
Деякі райони Франківська мають народні назви, у походженні яких без пляшки чи краєзнавчої довідки не розібратись. Наприклад мікрорайон – Брати, що попри вулицю Хоткевича.
1 січня 1919 року місто стає столицею ЗУНР — через переїзд її уряду зі Львова до Тернополя, а відтак і до Станиславова.
У п’ятницю, 23 лютого, його госпіталізували до онкогематологічного відділення Івано-Франківської обласної дитячої клінічної лікарні, де буде розпочато лікування та підготовку до хіміотерапії.
“Серед викладачів був один, в якого пара постійно переривалась на анекдоти. А стосовно оцінок «за гарні очі», то він поводився навпаки: щосеместра обирав якесь жіноче ім’я, постійно викликав дівчат із цим ім’ям до дошки, питав усі семінари і грузив рефератами. На потоці була група з чотирма Наталками – жодна не здала його предмет навіть з другого разу”.