Саме автомобілі стали таким очевидним чинником середовища, якого вже майже не сприймаєш як щось ненормальне, і потрібне зусилля пам’яті, щоби реставрувати образ простору, в якому їх було зовсім мало. Недаремно фотографи, які хочуть зняти справжній чистий вигляд наших старих міст, роблять це вночі або під ранок, коли вулиці відносно порожні.
Я невимовно вдячний Z за опублікування просто-таки блискучої, на мій погляд, лекції Володимира В’ятровича, яку не мав змоги послухати наживо в січні цього року. Для мене цей текст виявився дуже своєчасним передусім з двох причин
Якщо кострубаті виконавці-заробітчани не заважають звуками, віддалено подібними до музики, то на франківській «сотці» ще можна зависнути на добрій каві. Роки йдуть, а кава все ще залишається тим знаковим атрибутом, що відрізняє приналежних до міського трибу життя.
Коли на вулиці спека – не дуже хочеться вмикати духовку та пекти навіть дуже смачні пироги, тому прийшла пора для десертів без випічки.
По-перше, кажуть вони, щось говорити про педагогіку не можуть люди, які не працюють у освіті, по-друге, йдеться ж про дітей, а діти – це святе.
Різке псування наших стосунків з поляками стало можливим через політику керівної партії? Напевно. Але корінь проблеми значно глибше: прихід до влади саме такої партії став можливим через те, що в польському суспільстві протягом останнього десятиліття форсовано зростав, умовно кажучи, «запит на Волинську різанину»
Печально й смішно водночас спостерігати за реставраторами мильних бульбашок. Наприклад, за колишнім українським міністром зовнішніх справ, який вчить Олександра Квасневського, що й як потрібно казати про європейські перспективи України
Пропонуємо свіжу публікацію Софії Андрухович на порталі Збруч. Вона – українська письменниця, перекладачка й публіцистка, а також донька франківського письменника Юрія Андруховича.
А тепер кілька слів про смак, він надзвичайно вибуховий, з яскравим цитрусовим смаком. Освіжаючий та прохолодний – те що потрібно для спекотно літа.
Мені пощастило, що частину свого життя я провів недалеко від спеціального медичного закладу. Його називали по-різному: дім вар’ятів, психдиспансер, ще була якась офіційна назва. Але суттю його було те, що там перебували невиліковні психічнохворі жінки, божевільні. Вони були поруч, і я багато всякого бачив з їхнього життя.
Італіє, благословенна Італіє, якби ти тільки знала, як вони тебе обговорюють у своїх бусах, як відверто пишаються своїми крадіжками твоїх ковбас і шинок, твоїх сирів і спаґетті! От уже дійсно народ несунів
З Франика пишуть, що «Гогольfest» відбувся напрочуд вдало, і зворушеним аж такою до себе увагою аборигенам по-справжньому лягли на душу культурні неоколонізатори з їхнім привозним contemporary
Збірна Росії приносить нам добру новину. Бо хіба бувають новини кращі за ті, де йдеться про російські поразки? От і вчора я зловив себе раптово на думці, що забиті Словаччиною голи тішать мене так, наче то насправді не словаки їх забивають, а українці.
Вже традиційно щотижня «Репортер» публікує прості й доступні рецепти, аби з нами було не лише цікаво, але й смачно. Готуємо страву з кулінарного блогу франківчанки Ольги Мончук – «Кулінарні варіації вар’ятки».