Стан якості повітря в Івано-Франківську часто викликає дискусії. Час від часу в мережі з’являються повідомлення про перевищений рівень небезпечних речовин, який вимірюють громадські станції моніторингу.
Тим часом норми до визначення якості повітря в Україні все ще існують швидше на папері, ніж в реальності. Натомість, у контексті вступу до Європейського Союзу, вони повинні стати жорсткішими, пише Репортер.
Перевищень не знайшли
У 2025 році Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу провів дослідження з аналізу забруднення атмосферного повітря у різних частинах Франківська. Його робили на замовлення міськради як реакцію на суперечливі повідомлення про погіршення якості повітря. Вимірювали показники твердих часток – перевищень не виявили.
Ми не є державною установою у сфері моніторингу. Тож здійснювали разові перевірки в конкретних точках, у теплий і холодний період року, – каже наукова керівниця проєкту, доцентка кафедри екології ІФНТУНГ Наталія Москальчук. – Заміри здійснювали портативними приладами у різних місцях, результати бачили одразу. Запит був саме на вимірювання вмісту твердих часток, оскільки на той момент інші органи, які здійснюють моніторинг, саме ці речовини не перевіряли. Перевищення ми не побачили.
Все ж, за словами науковиці, показники за разовими концентраціями порівнювати немає з чим, тому що загальнодержавна норма окремо по твердих частках не встановлена. А от європейська система моніторингу визначає середньорічні нормативи вмісту цих речовин у повітрі. Для їхнього визначення повинен бути постійний пункт спостереження, де фіксуватиметься ситуація в розрізі року.
На державному рівні у 2019 році був розроблений новий порядок моніторингу якості повітря, – каже Наталія Москальчук. – Він визначає граничні величини по багатьох забруднюючих речовинах. Дані мають охоплювати певний період, бути фіксовані, репрезентативні, сформовані на рівні агломерацій – тобто міст, які мають населення понад 250 тисяч людей.
Громадські станції – не завжди репрезентативні
Станом на ранок 21 серпня в Івано-Франківську – загалом добра якість повітря. Це підтвердили моніторингові сайти SaveEcoBot, ЛунМісто, Aqicn тощо. Раніше, під час опалювального сезону, вони фіксували перевищення. Втім, ці станції є громадськими і, за словами Наталії Москальчук, не завжди репрезентативними. Адже це – добровільна ініціатива мешканців. Такі станції можуть бути непоганими за технічним обладнання, але потребують постійного обслуговування, можуть бути розміщені у місцях, де на результати впливатимуть додаткові чинники.
Щодо державних структур, то моніторинг здійснює Івано-Франківський обласний центр з гідрометеорології. Але там – не нове обладнання, а дані для аналізу відправляють у Львів, адже немає технічної можливості здійснювати його на місці. Тож результати є не достатньо оперативними.
Головний санітарний державний орган, який контролює якість повітря – це Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб міністерства охорони здоров’я. В Івано-Франківській області моніторинг якості атмосферного повітря охоплює близько 70 населених пунктів. Дослідження проводять на 115 маршрутних постах, а також на одному стаціонарному пості в Івано-Франківську на вулиці Шевченка, 4. Саме цей пост є цілорічним і цілодобовим.
У нас японське обладнання і ми цілодобово моніторимо якість повітря в Івано-Франківську, – каже директор обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ Руслан Савчук. – Інформація зчитується щопівгодини, обробляється в автоматичному режимі. І вже зранку ми виставляємо цю інформацію за добу. Звідти інформацію черпають всі: екологи, департаменти. Також інформацію ми передаємо в Центр громадського здоров’я України, які проводять свою аналітику. Щодо ситуації поза Франківськом – у нас є виїзні лабораторії, ми виїжджаємо і моніторимо, але не цілодобово.
Інформацію щодо якості повітря в Івано-Франківську можна знайти на Facebook-сторінці Центру щоденно. Там повідомляють радіаційний фон, а також вміст оксиду вуглецю, оксиду азоту, діоксиду азоту, ангідриду сірчастого та пилу загального.
Якщо є сигнали від населення щодо забруднення повітря якимось несанкціонованими джерелами, ми виїжджаємо мобільними групами і перевіряємо також – навіть у вихідний день, – говорить Руслан Савчук. – Фіксуємо перевищення небезпечних речовин після влучань ракет і дронів у місті. Можуть бути незначні перевищення у місцях, де працюють генератори, у часи вимнень електроенергії. Щоб були викиди в повітря суто від роботи підприємств – такого ми не фіксуємо. На великих підприємствах області ми моніторимо ситуацію щомісяця.
Норми – близькі до ЄС
Зараз стан якості повітря у країнах Європейського Союзу регулює директива 2008/50/EC, яка зосереджується саме на вмісті твердих часток, озону тощо, та директива 2004/107/EC, яка регулює вміст окремих токсичних речовин – таких, як миш’як, кадмій, ртуть, нікель та поліциклічні ароматичні вуглеводні.
Теперішні норми до якості повітря, які існують в Україні, досить наближені до європейських.
Ще до повномасштабної війни у багатьох підзаконних актах на виконання Угоди про асоціацію з ЄС ми багато документів апроксимували до європейського законодавства, – каже Наталія Москальчук. – Але зараз багато норм є відкладеними – вони вступлять в дію через пів року після закінчення воєнного стану. Тобто юридично все добре: територія поділена на агломерації, встановлено, як має проводитись моніторинг. А технічно виконання ще не забезпечене.
Згідно із постановою Кабміну, Івано-Франківська область визначена окремою зоною моніторингу, а сам Івано-Франківськ та прилеглі населені пункти – агломерацією. За законом, тут передбачена наявність одного стаціонарного пункту оцінювання якості повітря. Теоретично, один стаціонарний пункт у нас є. Втім, до того, щоб система працювала як у ЄС, у нас поки далеко.
Наприклад, в Україні немає центральної референтної лабораторії, яка б керувала цим процесом і перевіряла репрезентативність даних, які ми колись будемо передавати до ЄС, – говорить науковиця. – Моніторинг повинен здійснюватися постійно саме державними органами, а не ситуативно, щоб потім можна було перевірити дані за рік, місяць, певний період. І щоб все було у відкритому доступі.
Все ж Івано-Франківськ став одним із трьох міст України, де реалізують проєкт UFAIR, який передбачає встановлення автоматизованого пункту спостереження за станом атмосферного повітря за підтримки Фінляндії. Він якраз і покликаний сприяти запровадженню в Україні європейських стандартів моніторингу. За правилами проєкту, пункт спостереження якраз передаватиме інформацію з Івано-Франківської агломерації, як це вимагається законодавством.
Читайте: Коли туризм шкодить. Що робити з джипінгом у Карпатах
Такий прилад планують розмістити у привокзальній зоні. За словами Руслана Савчука, таким чином місто зможе перевіряти вміст повітря на більше небезпечних речовин.
Тим не менш, у 2024 році Європейська Комісія ухвалила нову Директиву про якість атмосферного повітря – Directive (EU) 2024/2881. Вона вводить нові, набагато жорсткіші граничні показники по всіх небезпечних речовинах.
Для прикладу, максимальна концентрація PM2.5 (тверді та рідкі частинки пилу, сажі, диму та сульфатів розміром до 2,5 мікрометра) зараз не має перевищувати 25 мкг/м³ середньорічно. За новими нормами її зменшили у понад двічі – до 10 мкг/м³. Поки що, до 2030 року, у країнах-членах ЄС діятиме перехідний період, за який треба вжити заходів, щоб покращити ситуацію з повітрям у містах.
Впливає транспорт і котельні
Щодо якості повітря в Івано-Франківську, то інколи показники у нас дійсно перевищені, про що час від часу свідчать результати станцій громадського моніторингу. Але це – природна ситуація для осінньо-зимового періоду.
Локально у нас буває перевищення, переважно в центрі, біля транспортних потоків. На це впливає опалювальний період, збільшення кількості транспорту тощо, – говорить Наталія Москальчук. – Буває гірша провітрюваність через те, що місто розташоване у заглибині між гір. Таке трапляється, але для системи моніторингу варто знати річні дані, постійну динаміку, а не раптову.
Як за українським, так і за європейським законодавством, у відповідь на стабільно погану якість повітря відповідальні особи повинні підготувати план заходів з його поліпшення. І якщо український закон про це говорить менш конкретно, то директива ЄС прямо визначає, що саме держава має затвердити відповідний план, де будуть прописані конкретні заходи на певній території, де є забруднення.
Читайте: Переговори починаються. Що таке кластери та що далі чекає Україну на вступі до ЄС
Законодавство про якість атмосферного повітря входить до Глави 27 у рамках переговорного кластера 4, який Україна планує відкрити вже цього року. А далі – впроваджувати ці норми, відповідно до законів ЄС.
Авторка: Ольга Романська
