На днях Карпатський нацпарк провів рейди проти незаконного джипінгу в Карпатах. Джипери у свою чергу влаштували протест і закликали створити офіційні маршрути поза заповідниками та врегулювати ситуацію.
Репортер розбирався, наскільки джипінг – загроза для Карпат і як можна вирішити цю проблему?
Закон – проти джипінгу в заповідниках
Минулого тижня Карпатський національний парк, екоінспекцією та поліція влаштували рейд проти джипінгу на заповідних територіях. На знак протесту представники турів на джипах заблокували пункт екологічного контролю в Яремче і прийшли до адміністрації парку, щоб висловити свою незгоду.
У Нацпарку в свою чергу заявили, що рейди не припинятимуть.
Карпатський національний природний парк діє виключно в межах чинного законодавства України. Нашим обов’язком є не боротьба з людьми, а захист унікальної природи Українських Карпат, яка належить не лише нинішньому поколінню, а й нашим дітям та онукам, – кажуть у нацпарку.
Також нагадують: згідно зі статтею 66 Конституції України, кожен громадянин зобов’язаний не заподіювати шкоду природі та відшкодовувати завдані збитки.
А відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України», на територіях національних природних парків забороняється діяльність, яка негативно впливає або може негативно вплинути на стан природних комплексів та об’єктів. Пересування механічного транспорту поза дорогами загального користування, руйнування ґрунтового покриву, пошкодження рослинності та створення шумового навантаження є порушенням режиму охорони природно-заповідного фонду.
Також Закон України №4188-IX щодо збереження природних територій та протидії незаконному джипінгу встановлює обмеження на пересування механічних транспортних засобів у межах природних територій, адже така діяльність призводить до деградації ґрунтів, знищення рослинного покриву, руйнування місць існування диких тварин, забруднення водних об’єктів та прискорення ерозійних процесів.
Читайте: Спори тривають, а ліс рубають. Чому прокуратура судиться з лісгоспами на Прикарпатті
Ми звертаємося до всіх мешканців громад, підприємців та туристів із проханням проявити свідомість і відповідальність, – йдеться у заяві нацпарку. – Економічний розвиток регіону не повинен відбуватися ціною знищення природної спадщини. Закон є однаковим для всіх, а його дотримання – це ознака поваги до своєї землі, своєї громади та своєї держави.
«Джипи – внесок у бюджет»
У відповідь понад 300 джиперів Яремчанської громади підготували відкритий лист-звернення до до міської ради Яремче, Державної екоінспекції Карпатського регіону, керівництва Карпатського НПП, Нацполіції та прокуратури. Звернення у мережі Facebook опублікував представник асоціації власників джипів та квадроциклів Роман Андрійович.
Наша діяльність — це значний внесок у поповнення місцевого бюджету. Ми надаємо роботу багатьом людям, у тому числі внутрішньо переміщеним особам, постійно допомагаємо діючим військовим ЗСУ. А також проводимо безкоштовні ретрити для людей з інвалідністю, які не можуть самостійно піднятися на вершини, – пише Роман Андрійович.
За його словами, спільнота вимагає врегулювати питання джипінгу:
- Створення офіційних маршрутів, які не проходитимуть заповідними чи рекреаційними зонами.
- Створення контролю щодо людей, які привозять власну техніку і порушують норми закону, через що страждають сумлінні перевізники та Карпати.
На ситуацію зреагував і міський голова Яремче Андрій Мироняк. Як повідомили на сторінці Яремчанської міськради, його позиція не є категоричною.
Такий вид туризму має право на життя, якщо чітко визначити та затвердити маршрути, – йдеться у повідомленні. – Позашляховики повинні пересуватися лише визначеними дорогами, ніяк не природними територіями. Адже найбільшої шкоди природа зазнає тоді, коли авто рухаються по рослинності, а не дорогою.
Також, за словами Андрія Мироняка, потрібно облаштувати інфраструктуру, визначити місця для зупинок, забезпечити належне прибирання територій. А діяльність підприємців, які займаються джипінгом, має бути легальною та контрольованою. Також, за його словами, ця сфера потребує законодавчого врегулювання.
На 7 серпня у Яремчі запланували громадські слухання. Всіх зацікавлених просять прийти о 10:00 до Будинку культури, що на вулиці Свободи, 270. За результатами слухань у мерії Яремче сподіваються розробити пропозиції змін до нормативних документів, які регулюють джипінг: визначення і розмежування доріг, де можуть рухатися транспортні засоби і де це буде категорично заборонене.
Читайте: Які птахи мешкають у Франківську та чому їх стає менше
Шкода для тварин і розмивання ґрунту
У січні 2025 року Верховна Рада України проголосувала законопроєкт, який забороняє джипінг, катання на квадроциклах та інших позашляховиках на територіях природно-заповідного фонду. Як пояснює фахівчиня з питань природно-заповідного фонду та використання природних ресурсів «Української природоохоронної групи» Катерина Філюта, ця заборона існувала й раніше, але на рівні наказу Мінекології, а не закону. До цього контроль за використанням транспорту в заповідниках майже не здійснювався. Це й призвело до розвитку й популярності такого виду розваг у Карпатах.
Під джипінгом варто розуміти абсолютно всі транспортні засоби, які їздять на природо-заповітних територіях і руйнують верхній грунтовий шар, – каже Катерина Філюта. – Це і багі, і квадроцикли, і ендуро мотоцикли тощо. Це не єдина проблема у Карпатах, наприклад ще є вітряки, які будують незаконно. Все шкодить в комплексі, а джипінг – зокрема.
За словами екологині, такі розваги руйнують верхній родючий шар ґрунту. Коли паде дощ чи тане сніг, стік води додатково руйнує заїжджені дороги і вимиває гірську породу.
Також джипінг руйнує місця перебування земноводних, – пояснює Катерина Філюта. – Наприклад, у гірських потічках зростає потомство саламандри. Також під загрозою – рідкісні жаби, інші види земноводних, які залежать від землі, зволоження території. А деякі дрібні тварини гинуть під колесами. Це вже не говорячи про те, що більшість полонин вкриті червонокнижними видами рослин. А джип-тури руйнують покриття, де вони ростуть.
Добрим прикладом, за словами фахівчині, є гора Маковиця у Яремче – надзвичайно популярне місце для джип-турів.
Ще три роки тому вона була відносно зелена, хоч руйнування ґрунтувого покриття уже починалося. А зараз там просто лиса гора, перемішана глина з болотом, рослинного покриття майже немає, – говорить Катерина Філюта.
Як врегулювати джипінг?
За словами Катерини Філюти, щоб зупинити шкоду Карпатам від джипінгу, заїзд на природоохоронну територію має бути суворо заборонений. Виняток – дороги загального користування, а також польові дороги, по яких їдуть сировари до полонин чи місцеві до своїх земельних ділянок.
Мають бути визначені ділянки, куди заборонено підніматися механічними транспортними засобами, – каже фахівчиня. – Це – різні авто, мотоцикли, скутери. І ці території мають бути визначені у проєктах організації території, якщо йдеться про нацпарки, природні чи біосферні заповідники. А для таких територій як заказники, гідрологічні пам’ятки природи, – взагалі заборонений будь-який проїзд.
За кордоном, зокрема у країнах Євросоюзу, контроль за заповідниками – значно суворіший, ніж у нас. Прикладом є відносно недавній скандал, коли український блогер заїхав автівкою до озера Морське око у Польщі. За це він одразу поніс покарання.
Щодо України, то питання джипінгу має врегулювати Нацпарк, разом з місцевою владою, каже Катерина Філюта. Для цього потрібно визначити ділянки, де проїзд транспортом заборонений, у проєкті організації території. А дозволити джипи – лише на автомобільних дорогах, які й так використовуються для проїзду машинами. Ці території необхідно узгодити з міською владою.
Читайте: Полонина – не будівельний майданчик. Чому екологи проти вітряків у Микуличині
Як повідомляє Яремчанська міська рада, 29 липня відбулася зустріч представників влади і Карпатського національного природного парку. На зустрічі вирішили залучити сертифікованих інженерів-землевпорядників для опрацювання проблемних питань, пов’язаних із поділом земельних ділянок та щоб підготувати необхідну документацію.
Проблемні питання планують обговорити на громадських слуханнях 7 серпня.
Авторка: Ольга Романська
